Економіка у лещатах

В останні роки життя багатьох іранців радикально змінилося. Країна бореться з потужною інфляцією та дедалі більше занурюється в економічну кризу. Ціни на продукти першої необхідності та їжу зростають майже щодня. "Моя родина не може жити на звичному рівні",- розповідає Мохаммад, молодий програміст з Тегерана.

"Я кажу не про життя у надлишку, а про елементарні речі, як, наприклад, купівля пляшки молока на сніданок. Багато родин стали купувати менше харчових продуктів",- ділиться Мохаммад. Раніше, каже він, ходив із подругою до кафе, сьогодні мусить заощаджувати гроші.

За офіційною статистикою, впродовж року ціни на продукти зросли на понад 60 відсотків. Економісти вважають, що справжні цифри ще гірші. Після початку дії нафтового ембарго з боку ЄС та США, а це сталося у середині 2012 року, курс ріала, національної валюти, сильно впав. Сьогодні за долар в обмінних пунктах Тегерана дають 35 тисяч ріалів, ще дев’ять місяців тому давали 20 тисяч. Представники торгівлі у Тегерані повідомляють про різке падіння купівельної спроможності людей.

Брак ліків

Хоча офіційно медикаменти викреслені зі списку галузей, на які поширюються санкції, іноземні фармацевтичні концерни уникають мати справу з Іраном. Оскільки міжнародні санкції проти іранського Нацбанку ускладнюють трансфер грошей, уже кілька місяців у країні спостерігається гостра нестача медикаментів від раку, мультиплесклерозу та діабету.

Генерики з Китаю, Пакистану та Індії захопили чорний ринок у Тегерані. Але, як каже співробітниця тегеранської лікарні, для пацієнтів вони недоступні. "Були випадки, коли траплялись напади епілепсії, тому що вони приймали підроблені ліки. Або коли люди помирали, і з’ясовувалося, що в ін’єкції пеніциліну був фальсифікат",- розповідає юна медсестра, яка побажала залишитись неназваною.

Невиплата зарплат та зростання цін

Через економічну кризу численні заводи не можуть виплачувати своїм працівникам зарплати, що часто має наслідком страйки. Іранська автопромисловість особливо гостро відчуває на собі санкції, каже Джафар Азімзаде, голова Вільної профспілки працівників Ірану. "Грошей, які платять на іранських фабриках, ледь вистачає на оренду квартири площею 50 квадратних метрів у робочому кварталі",- розповів діяч в інтерв’ю DW.

Державна субсидія на забезпечення прожиткового мінімуму, яку уряду платить, Азімзаде вважає чистої води пропагандою: "У моїй родині - чотири особи. Наш сукупний дохід - 1,8 мільйона ріалів (близько 40 євро). Ця сума навіть менше кишенькових грошей для молодої людини. І батько родини не може із цього жити."

Криза була ще до санкцій

Експерти наголошують, що глибока економічна криза в Ірані була ще до санкцій. "Інфляція спричинена неправильною економічною політикою уряду Ахмадінеджада",- каже Шахін Фатемі, професор Паризького університету та експерт з Ірану.

Уряд у 2011 році скоротив дотації як на енергоносії, так і на харчові продукти, чим спричинив виток інфляції. Водночас мільярдні державні субсидії були спрямовані на доплату до соціальної допомоги бідним верствам населення. Водночас Центральний банк завдяки нафтовим надходженням штучно стримував курс ріала. Однак посилення санкцій стало останнім ударом по ослабленій економіці Ірану.

Членів уряду та мільйонерів, втім, санкції та гіперінфляція не зачіпають, додають знавці.