1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ламбсдорфф: "Перспектива вступу України до ЄС існує"

4 червня 2009 р.

Українська редакція DW звернулася до одного з лідерів ВДП на виборах до Європарламенту Александера Ламбсдорффа.

https://p.dw.com/p/I3J7
Александер Ламбсдорфф - племінник екс-міністра ФРН Отто Ламбсдорффа
Александер Ламбсдорфф - племінник екс-міністра ФРН Отто ЛамбсдорффаФото: lambsdorff.de

DW: Пане Ламбсдорфф, ваша партія стала першою в Німеччині, яка у виборчій програмі зафіксувала можливий вступ України до ЄС. Що вас до цього спонукало - чи це кольори синій і жовтий, які ваша партія поділяє з українським національним прапором?

Ви нас розкусили (сміється)… Для німецьких лібералів ясно, що Україна – центральна важлива країна в Східній Європі. Це країна з великим, і на нашу думку, досі фактично нереалізованим потенціалом, яка може відігравати важливу роль для стабілізації в Східній Європі та майбутнього добробуту. Ми вважаємо, що саме тому Україна повинна мати європейську перспективу. Але це не можна плутати з обіцянкою вступу упродовж певного часу, або з обіцянкою надати в недалекому майбутньому статус кандидата (на вступ до Європейського союзу). У нашій програмі чітко записано: довгостроково є перспектива для України.

Але ж Україна не вчора стала «великою і важливою». Чому саме зараз було вирішено записати цей пункт у виборчу програму ВДП?

Ми вже давно ведемо цю дискусію. Люди, які займалися розробкою виборчої програми, а це колеги з німецького бундестагу і я сам, звернули погляд на Східну Європу, на більшу Європу і дійшли висновку, що з геополітичної точки зору для України є сенс орієнтуватися на ЄС. Це також проголошена мета української влади. Ми хотіли показати, що якщо Україна рухатиметься в напрямку Європи (а зараз вона має це робити майже наодинці, бо в неї немає статусу кандидата і відповідної допомоги з Брюсселя), ми хочемо її заохотити.

На загальнонімецькому рівні Вільна демократична партія зараз в опозиції, але після запланованих на вересень виборів до бундестагу прагне утворити коаліцію з консервативним блоком ХДС/ХСС. Опитування прогнозують, що такий варіант дуже вірогідний. Якщо це станеться, ВДП за традицією може отримати посаду міністра закордонних справ. Якою тоді буде політика ФРН по відношенню до України?

Я не хочу спекулювати на тему виборів та розподілу посад. Але можу сказати, що ВДП вважає політику «Східного партнерства» Європейського союзу щодо України доцільною і намагатимемося активно підтримувати її в рамках цього процесу. Але ми будемо критичні там, де це необхідно, наприклад, що стосується внутрішнього стану української демократії, української економіки. Ми також намагатимемося створити візові полегшення для певних груп подорожуючих між Україною та ЄС. Але це не означає безвізовий режим для всіх і негайно.

Ваш бажаний коаліційний партнер у Берліні – Християнсько-демократичний союз – схоже, рухається в зворотному напрямку. Провідні політики цієї партії віднедавна заговорили про привілейоване партнерство для України як альтернативу повноцінному членству в ЄС. Україну згадують в одному контексті з Туреччиною, проти вступу до ЄС якої виступає блок ХДС/ХСС. На це натякала канцлер ФРН і голова ХДС Ангела Меркель, про це кілька днів тому відверто сказав її однопартієць і нинішній голова Європарламенту Ганс-Ґерт Петтерінг. Як ви до цього ставитеся як член ВДП?

ХДС, або консервативні партії загалом, не мають чіткої позиції щодо питань, пов’язаних із розширенням Євросоюзу. Здається, що поняття «привілейоване партнерство» охоче застосовують, щоб припинити дискусію. Я не бачу за цим справжньої концепції. Це ж стосується і Туреччини. ХДС/ХСС пропонує Туреччині привілейоване партнерство і не помічає, що Туреччина вже давно має таке партнерство з ЄС. Ми у Вільній демократичній партії вважаємо, що цю дискусію треба вести не стільки з перспективи людей у країнах-кандидатах, а з перспективи потужного і дієздатного Європейського союзу. Ми вважаємо, що навіть на підставі Лісабонського договору ЄС (який ще не набув чинності – РГ) складно собі уявити подальше розширення за рахунок Туреччини чи України, потрібні подальші реформи. Нам потрібні системи на кшталт «різноступенового членства», «авангарду, що йде вперед». Ця дискусія триватиме багато років. Тому наголошую, щоб не було ілюзій – ми чітко записали в нашій програмі, що довгостроково існує перспектива вступу України до Європейського союзу, але вона ще дуже далека.