1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи є майбутнє у мінських домовленостей?

Вікторія Власенко, Страсбург26 листопада 2014 р.

Мінські домовленості не виконуються, але залишаються єдиним документом, на базі якого можна урегулювати конфлікт на Сході України, вважають учасники дискусії, що відбулася у Європарламенті.

https://p.dw.com/p/1DtpF
Український солдат
Попри мінські домовленості, припинення вогню на Сході України фактично не існує. Кількість загиблих продовжує зростатиФото: Reuters/David Mdzinarishvili

Політика санкцій щодо Росії в умовах, коли мінські домовленості про припинення вогню не виконуються, є дієвою. Таку думку висловлювали окремі учасники дискусійної зустрічі "Що залишилося від мінських домовленостей?", яка відбулася у рамках сесії Європарламенту у Страсбурзі за ініціативи лідера фракції Зелених Ребекки Гармс і за участі активістів українського Євромайдану.

Президентка Української асоціації студентського самоврядування Єлизавета Щепетильникова під час дискусії наголосила, що відколи були підписані мінські домовленості, "напруга продовжує зростати, гинуть люди, а російська армія нарощує у регіоні свою присутність". Водночас, пояснила присутнім активістка, треба враховувати і той факт, що якби не було мінських домовленостей, то, можливо, "кількість жертв на Сході України була б набагато більшою".

За словами заступника голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александра Гуґа, відтоді як місія почала свою роботу в Україні вісім місяців тому, коли "спостерігалася значна безпекова напруга після "референдуму" в Криму і на Сході України, ситуація погіршилася". На його переконання, хоча умови Мінського протоколу порушуються, проте "він залишається єдиним юридичним документом про припинення вогню і треба, щоб він був доповнений політичними домовленостями". Александр Гуґ заявив, що "вибори", які пройшли у так званих "ЛНР" і "ДНР" другого листопада, були відвертим порушенням мінських домовленостей і зауважив, що "поки складно говорити про наслідки, до яких призведуть рішення української влади скасувати закон про "особливий статус" частини Донбасу та припинити соціальні виплати жителям окупованих територій з 1 грудня".

Ребекка Гармс
Ребекка ГармсФото: picture alliance/Wiktor Dabkowski

Санкції - найпереконливіший метод

На думку Ребекки Гармс, санкції США і ЄС проти Росії дають результати, "бо російська економіка страждає від них", тому дія санкцій має бути продовжена. Вона зауважила, що ті політики, які закликають замінити санкції на дипломатичні переговори з Росією, "повинні знати, що ще ніколи у відносинах Росії та ЄС не було стільки телефонних дзвінків, зустрічей і спілкування на всіх рівнях, як за останні місяці", проте особливих результатів ці зусилля не принесли. Євродепутатка вважає, що поки що Євросоюз "повинен терміново надати конкретну допомогу" тим людям, які зараз потерпають від важких умов проживання на окупованих територіях Донбасу і на яких "насувається зима".

Присутній на зустрічі польський євродепутат Яцек Саріуш-Вольський заявив, що "мінські домовленості - мертві, вони не працювали від дня їхнього укладення, хоча цього і не визнає російська сторона". "Єдиний можливий вихід із ситуації - продовжувати тиск на Росію через санкції і допомогти Україні озброєнням, щоб стримати російське вторгнення і дати змогу українцям захистити самих себе", - сказав політик.

Війна чи локальний конфлікт?

На запитання, чи можна кваліфікувати конфлікт на Сході України як війну, Ребекка Гармс відповіла: "Якщо брати до уваги кількість вбитих, поранених, біженців, зниклих без вісти, то використання слова "війна" - цілком виправдане".

Представник спеціальної місії ОБСЄ в Україні був менш категоричний у визначеннях і заявив, що до мандату місії "не входить завдання визначати природу збройного конфлікту". Проте, за словами Александра Гуґа, у доповідях ОБСЄ вказується, що "на Сході України є мовчазна більшість населення, яка не бере участі у конфлікті, і є озброєні групи, члени яких одягнені в уніформу, подекуди й російську, є колони немаркованої воєнної техніки".

"Голоси" Кремля

Показовою стала присутність на зустрічі кількох представників "антимайдану" з Одеси. Вони сиділи у залі поруч з французьким євродепутатом-радикалом Жаном-Люком Шафхаузером, який був серед "міжнародних спостерігачів" на "виборах" у так званих "ЛНР" та "ДНР" 2 листопада. Він виголосив емоційну промову про те, що "війну в Україні фінансують і розгорнули США". Антиукраїнську тональність підтримала і депутат партії Зелених від Литви Тетяна Жданок, звинувативши добровольчі батальйони, які воюють на Сході України, у порушеннях прав людини.

Не всі євродепутати мали змогу дослухати до кінця півторагодинну дискусію і тому завчасно залишили зустріч. Кореспонденту DW вдалося поспілкуватися з деякими з них вже у кулуарах. На зауваження, чи не набуває антиукраїнська риторика у Європарламенті загрозливих масштабів, Яцек Саріуш-Вольський погодився, що "у Європарламенті є агенти Росії серед представників правих екстремістських партій".

Проте латвійська євродепутат Сандра Калнієте запевнила, що у Європарламенті набагато більше "людей, по-справжньому відданих Україні, ніж тих хто відстоює ліві чи радикальні погляди". "Річ у тім, що ми не так добре вміємо організовувати та поширювати дезінформацію та брехню, і чимало прихильників України серед євродепутатів - дуже зайняті люди, тому не завжди мають змогу приходити на подібні дискусії", - пояснила Сандра Калнієте.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою