1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У Польщі помер екс-глава МЗС Владислав Бартошевський

Розалія Романець, Дмитро Прокопчук25 квітня 2015 р.

Помер Владислав Бартошевський. В'язень Освенціма і колишній очільник МЗС Польщі упродовж десятиліть працював над налагодженням польсько-німецького діалогу.

https://p.dw.com/p/1FEj0
Владислав Бартошевський
Владислав БартошевськийФото: picture-alliance/dpa

Ця смерть є справді поворотним моментом у двосторонніх взаєминах між Німеччиною та Польщею. Владислав Бартошевський був свідком та жертвою нацистського режиму в Німеччині, від нього ніхто не очікував залученості до примирення між Німеччиною та Польщею. Однак були такі люди, як він, які уможливили добросусідське ставлення.

Коли його, колишнього в'язня Освенціма, спитали про його "добре ставлення" до Німеччини, він відповів: "Якби мені сказали в 1941 році посеред плацу в Аушвіці, що в мене серед німців будуть друзі, я би подумав, що та людина несповна розуму". Однак за багато десятиліть Бартошевський здобув у Німеччині слави друга.

Владислав Бартошевський чудом пережив Аушвіц і почав службу в Армії Крайовій, потім взяв участь у Варшавському повстанні, допоміг врятувати тисячі євреїв. Після війни він працював позаштатним журналістом і неодноразово був засуджений комуністами. Він підтримував католицьку опозицію та профспілковий рух "Солідарність". Після 1989 року він двічі був міністром закордонних справ. Попри свій вік, Бартошевський аж до кінця був активним, востаннє він був радником прем'єр-міністра Єви Копач і урядовим координатором німецько-польських відносин.

Фото Владислава Бартошевського в Аушвіці
Фото Владислава Бартошевського в АушвіціФото: Wladyslaw Bartoszewski

Незручна емпатія

Інтерес до Німеччини поглинув його ще до війни. Під час шкільних випускних іспитів він писав про німецьку літературу, а пізніше взявся й за вивчення мови країни-сусдіки. У 1980-х його запрошували читати лекції в німецьких університетах, і за падінням Берлінського муру він слідкував під час перебування у Мюнхені. У 1995 році як один з небагатьох зарубіжних гостей він виступив з промовою в Бундестазі. Тоді, під час святкування 50-річчя завершення Другої світової війни, він проявив неочікувану емпатію до жертв примусових переселень та депортацій, що знайшло позитивний відгук у Німеччині, але наразилось на гостру критику у Польщі.

Не такий як всі

"Владислав Бартошевський як очевидець пізнав, на що здатні люди - у добрі та у злі", - говорив на святкування його 90-ліття президент Німеччини Йоахім Ґаук. Незважаючи на це, патріарх польської політики був далеким від моральних титулів у національних категоріях. "Достатньо бути просто порядною людиною", - казав він. І додавав: "Найголовніше для мене, щоб мої онуки згадували про мене з шаною і гордістю".

І хоча Бартошевський у житті пізнав від Німеччини найгірше, він міг говорити про складне німецько-польське та європейське минуле спокійно та бездоганно. І незалежно від того, наскільки історично вагомими були його промови, він завжди говорив про майбутнє. Він не звертався до пафосу та сентиментів. Радше йому були притаманні вдала та гостра іронія й тверезість думок. Він не бачив світ чорно-білим, він завжди шукав широких шляхів та компромісів.

Владислав Бартошевський із колишнім міністром закордонних справ Німеччини Гансом-Дітріхом Ґеншером
Владислав Бартошевський із колишнім міністром закордонних справ Німеччини Гансом-Дітріхом ҐеншеромФото: dapd

Незабутні моменти

У німецько-польських відносинах його завжди тішила нормалізація. Буденне співжиття набувало нового сенсу на тлі складного історичного минулого, казав він. Його промови німецькою мовою залишаться у пам'яті багатьох емоційним проривом, який часто виходив за рамки дипломатичного протоколу.

Саме таким пригадується Бартошевський під час суперечки з очільницею Союзу вигнанців Ерикою Штайнбах. Обидва не приховували взаємної антипатії. Бартошевський називав її "білявою бестією" та закидав їй "історичні нісенітниці". Вона відповідала словами про "поганий характер" політика, за що пізніше просила у нього побачення. Бартошевський роками боровся проти ідеї Центру вигнанців у Берліні, відомого більше як "проект Штайнбах". Однак коли створення центру уже не можна було стримати, він особисто звернувся до канцлери Меркель для того, щоб принаймні обмежити вплив Ерики Штайнбах на процес. І досягнув свого.

Справи сердечні

Владислав Бартошевський десятиліття спостерігав за тим, як Німеччина обходиться зі своїм історичним минулим. Його цікавили осмислення того, що сталось, та питання визнання вини. Цією позицію він уславився на своїй батьківщині, адже й там він стряхував пил з деяких табуйованих тем. Перш за все щодо обходження Польщі з антисемітизмом, зокрема й у часи Другої світової війни.

У Німеччині Владислав Бартошевський наполягав останнім часом на адекватному ушануванні польських жертв націонал-соціалізму. Він наполягав на закладенні видимого пам'ятного знаку у центрі Берліна, який би постійно нагадував про три мільйони поляків, які загинули він нацистів. Мета, досягнути якої в Берліні бажали лише деякі.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою