Депутатська недоторканність

Президент України Петро Порошенко пропонує вилучити з Конституції пункт 80, де йдеться про те, що народним депутатам України гарантується депутатська недоторканнність. Якщо зміни до Конституції будуть ухвалені, то депутатів за підозрою у злочинах можна буде затримувати без згоди Верховної Ради. Недоторканність поширюватиметься лише на політичну діяльність – депутати не нестимуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах.

Скасуванням депутатської недоторканності президент не обмежився і запропонував також обмежити недоторканність суддів, віддавши повноваження погоджувати затримання та арешт служителів Феміди Вищій раді юстиції.

Зняти "надмірну" недоторканнність

"Зараз цей законопроект - це відповідь на соціальний запит. Але головне, аби тут не було простого шапкозакидання - терміново зняти недоторканнність, бо так хотіли люди на Майдані. Депутат має бути захищеним від переслідувань і провокацій, але не має бути безкарним", - вважає голова Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут.

Депутатська недоторканність має бути не скасована, а суттєво звужена, як це існує у міжнародній практиці, наголошує і голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. "Зараз навіть порушувати кримінальну справу проти депутата та проводити слідчі дії щодо депутата не можна без згоди на це Верховної Ради. Це дійсно надмірна недоторканність. А те, що затримувати чи арештовувати депутата без згоди парламенту не можна - ця норма виправдана", - зазначив Коліушко у розмові з DW.

Президент теж має стати "простим смертним"?

Проти обмеження депутатської недоторканності не висловився ніхто з народних обранців. Утім, лунає чимало голосів за те, щоб обмежувати одночасно і недоторканність президента. "Ми маємо засвоїти уроки Майдану, адже накази розстрілювати людей виходили саме від президента. У нормальній правовій країні президент має бути з обмеженими повноваженнями. А цей законопроект просто зміщує акцент влади в бік президента", - зауважив у розмові з DWдепутат від фракції "Батьківщина", колишній активіст Ігор Луценко.

Луценко заявив, що не голосуватиме за зняття депутатської недоторканності без пункту зняття недоторканності з президента, а фракція "Батьківщини" визначиться зі своєю позицією по голосуванню відразу після висновку Конституційного суду. При цьому він нагадав, що програмою партії "Батьківщина" передбачено зняття недоторканнності з народних депутатів, суддів та президента.

"Прикриття, для тих, хто насправді не хоче позбавлятися недоторканності"

Подібних законопроектів про зняття депутатської недоторканності було безліч і однією з головних перепон на шляху їх ухвалення було те, що депутати воліли одночасно скасувати і недоторканність президента. "Цей прийом був вперше застосований у 2005-06 роках, як ніби то вагомий аргумент. Але насправді це прикриття, для тих, хто насправді не хоче позбавлятися недоторканності ", - констатує Ігор Коліушко. Він вважає, що недоторканність президента лежить зовсім в іншій правовій площині і регламентується законом про імпічмент президента. "Якщо хочете зняття недоторканності президента, змінюйте закон про імпічмент. А так це смішно ставити все в одну площину", - вказує Коліушко.

Депутатська фракція "Самопоміч" саме так і збирається вчинити. Як повідомила в інтерв’ю DWчлен фракції Олена Сотник, у коаліційній угоді прописана вимога про вдосконалення закону про імпічмент президента, тому разом з голосуванням про скасування депутатської недоторканності члени коаліції вимагатимуть голосування за зміни до закону про імпічмент.

Депутати висувають вимоги

Однак є й ще перепони, аби депутати обмежили свій привілейований статус – це судді. Олена Сотник вказує на те, що у президентському законопроекті недоторканність суддів не тільки не звужується, а навпаки посилюється. "Там є купа невідповідностей. Ми зараз намагаємося пояснити президенту, що у його редакції, судді стануть взагалі недоторканні і щоб притягнути їх до відповідальності потрібно буде пройти цілу купу перепон", - зазначила Сотник. Вона наголошує, якщо президент не дослухається до зауважень коаліції та не змінить свій документ, то коаліційні фракції підготують альтернативний законопроект про скасування депутатської та суддівської недоторканності і проголосують його разом зі змінами до закону про імпічмент президента.

"Зрозуміло, що нинішній президентський законопроект популістський, бо люди хочуть змін. Але тоді варто було б проводити комплексні зміни до Конституції в рамках конституційної реформи, а не все розглядати окремо", - переконаний політолог Ігор Когут. Нині цей президентський законопроект чекає, аби депутати спромоглися відправити його на розгляд Конституційного суду. Адже внесення змін до Конституції, що передбачає законопроект про позбавлення недоторканнності, за процедурою повинно відбуватися протягом двох сесій. А перед цим його має проаналізувати Конституційний суд. Утім, досі жоден з депутатів не зареєстрував постанови, після голосування за яку, можна було б направити президентський законопроект на розгляд суддям Конституційного суду.

Таким чином, на нинішній сесії, яка завершується 3 лютого, процес запущено не буде. Враховуючи тривалу процедуру розгляду законопроектів, які вносять зміни до Конституції, то не доводиться сподіватися, що депутати Верховної Ради стануть недоторканними раніше осені, вказують експерти.