1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Страх, що Росія перекриє газ

Інза Вреде, Аніта Грабська11 березня 2014 р.

Понад третину газу, який споживається в Європі, постачає Росія. Із розвитком українсько-російської кризи зростає занепокоєння, що Москва закрутить газовий кран. Що буде тоді?

https://p.dw.com/p/1BM0t
Фото: dapd

В українсько-російській кризі йдеться не лише про політику, а й про газ. Близько третини обсягу блакитного пального, яке споживає Європа, надходить із Росії. Значна частина постачається українськими трубопроводами.

Щодо Німеччини, то тут 40 відсотків газу - російського походження. Ще більш залежними є балтійські країни, які імпортують майже 100 відсотків газу з Росії. Залежна від російського блакитного пального і Україна. Тож, не дивно, що з розвитком кризи в Україні зростає і неспокій щодо стабільності енергопостачання до Європи. Адже у минулому Росія охоче використовувала свого гіганта - компанію "Газпром" - для досягнення політичних цілей.

Українці це вже відчули. Починаючи з 2006 року, Москва двічі закручувала Києву газовий кран. Офіційними причинами були суперечки щодо цін і умов транзиту. Окрім того, Росія підозрювала Україну в крадіжці газу. А днями Москва знову заговорила жорстко: 5 березня в "Газпромі" оголосили, що 30-відсоткова знижка на газ для України не буде продовжена, та вимагають від України повернути борги. Для держави, яка перебуває на межі банкрутства, це жорстокий удар.

Що загрожує Європі

Що станеться з Європою, якщо українсько-російська криза загостриться і Росія припинить постачання? "ЄС не особливо від цього постраждав би", - вважає Йонас Ґрец із науково-дослідницького центру політики безпеки в Цюриху. "Хоч деякі держави на кшталт Угорщини чи Болгарії страждатимуть, імовірно, більше, ніж Західна Європа, де газосховища заповнені ще близько на 60 відсотків. Це означає, що споживання забезпечене на період до чотирьох місяців". Через м´яку зиму Європа спожила відносно мало газу.

"Окрім того, ми маємо надлишкову пропозицію на міжнародних газових ринках", - зауважує Клаудіа Кемферт, експертка з енергетики Німецького інституту економічних досліджень (DIW). "Але в довготерміновій перспективі Європа недостатньо готова до того, щоб отримувати близько третини газу з інших джерел. Особливо в країнах Південно-Східної Європи, які отримують дуже великі обсяги газу з Росії", - пояснює експертка.

Йонас Ґрец: ЄС не особливо постраждав би від призупинення газопостачання з Росії
Йонас Ґрец: ЄС не особливо постраждав би від призупинення газопостачання з РосіїФото: CSS

Якщо з тих чи інших причин транзит російського газу через Україну припиниться, Євросоюз міг би отримувати його трубопроводом "Північний потік" - із Росії по дну Балтійського моря. Цей трубопровід ще не завантажений повністю. Окрім того, значна частина палива до Німеччини постачається трубопроводом "Ямал" - через Білорусь і Польщу.

Якби з Росії повністю припинилося постачання палива, можна було б транспортувати зріджений природний газ до Європи танкерами з Близького Сходу. Хоча, наприклад, у Німеччині немає терміналів для розвантаження таких суден. У випадку довгої перерви постачань газ можна було б купувати, наприклад, в Алжиру, Норвегії чи Ірану, пояснює Йонас Ґрец.

Тим часом у Єврокомісії заявили, що кримська криза не загрожує газопостачанню до Європейського Союзу. "Нині немає причин для занепокоєння", - сказав єврокомісар із питань енергетики Ґюнтер Еттинґер у вівторок, 4 березня, в Брюсселі. За його словами, через м´яку зиму газосховища заповнені більше, ніж торік. "До Великодня ми проживемо з напівзаповненими сховищами, якщо погодні умови принципово не зміняться", - констатував єврокомісар.

Клаудіа Кемферт: Європа недостатньо готова до того, щоб отримувати близько третини газу не з Росії, а з інших джерел
Клаудіа Кемферт: Європа недостатньо готова до того, щоб отримувати близько третини газу не з Росії, а з інших джерелФото: picture-alliance/dpa

Гол у власні ворота

Однак на те, що Росія справді збирається припинити продаж газу до Європи, не схоже. "Росія дуже залежна від енергопостачання до Європи", - констатує Клаудіа Кемферт. "60 відсотків надходжень до російського держбюджету - від продажу нафти, газу та кам´яного вугілля... Цим Росія нашкодила б сама собі".

"Потрібно інакше поставитися до залежності Росії від європейського ринку", - вважає Йонас Ґрец. Наприклад, спільно виступити проти "Газпрому" та наполягти на дотриманні правил європейського ринку. "Газпром" для Путіна - надзвичайно важливий геополітичний інструмент. Якщо експорт газу до Європи призупиниться, для "Газпрому" настануть дуже важкі часи, адже 60 відсотків доходів компанія отримує з європейського ринку, каже фахівець.

"Якщо "Газпрому" буде погано, то в Путіна теж будуть проблеми, бо йому потрібне це підприємство, аби здійснювати в Росії проекти на кшталт Сочі чи газопостачання до віддалених регіонів, а також використовувати підприємство як зовнішньополітичний засіб", - пояснює експерт.

Окрім того, Росія тісно пов´язана з ЄС і в інших сферах торгівлі. Нині вона - третій найбільший торговельний партнер Євросоюзу. У 2012 році Росія експортувала туди товарів на суму 215 мільярдів євро та імпортувала з Європи товарів на суму 123,4 мільярди євро. Німеччина є третім найбільшим торговельним партнером РФ. Вона експортує туди перш за все автомобілі, техніку та хімічну продукцію. А Росія, навпаки, посідає тільки 11 місце серед торговельних партнерів Німеччини - одразу за Польщею.

Україна під газовим тиском

Щодо України, то занепокоєння є обґрунтованими. Про це заявив і єврокомісар з енергетики Ґюнтер Еттинґер після зустрічі з міністрами енергетики 28 країн-членів Євросоюзу 4 березня. У Єврокомісії розмірковують над фінансовою підтримкою Україні для сплати газових рахунків.

За словами Еттинґера, тема газу, надійності газопостачань та сплати рахунків Росії відграє "особливу роль" у запланованому Єврокомісією пакеті допомоги для України. Окрім того, Єврокомісія розглядає й альтернативні плани - наприклад, реверсні поставки газу до України зі Словаччини. Це допоможе Україні зменшити залежність від Росії.

"Геофактор": реакція ЄС на конфлікт у Криму

Єврокомісар Еттинґер: причин для тривоги немає
Єврокомісар Еттинґер: причин для тривоги немаєФото: picture-alliance/dpa
Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою