Чи знищить СИРІЗА Єврозону?

Європейські ринки відреагували спокійно на перемогу Коаліції радикальних лівих сил (СИРІЗА) в Греції. Під час парламентських виборів вона здобула майже абсолютну більшість і може вже впродовж наступних днів створити разом з право-популістськими "Незалежними греками" стабільний уряд. Утім, попри емоційну виборчу риторику, Греція, швидше за все, врешті-решт дійде згоди з країнами Єврозони. Адже переможцям грецьких виборів уже бракує грошей для втілення перших запланованих заходів.

СИРІЗА, приміром, оголосила, що одразу після перемоги на виборах ухвалить нову соціальну програму. Так, планується допомагати бідним сім'ям при оплаті рахунків за електроенергію та житло, а ще підняти мінімальну зарплату. Крім того, нова влада хоче також зменшити кількість примусових продажів житлової нерухомості у неплатоспроможних грецьких позичальників банків, які не можуть оплачувати іпотеку. На додачу, має зупинитися приватизація.

Незабаром реальність нагадає про себе

"Новий уряд швидко опиниться сам на сам з реальністю", - вважає Йорґ Кремер, головний економіст німецького кредитно-фінансового інституту Comerzbank, про що він сказав у розмові з DW. За його словами, на всі такі заходи потрібні гроші, а каса міністерства фінансів майже порожня. Багато грецьких платників податків не погасили своїх податкових боргів перед виборами, каже Кремер. "Згідно з неофіційними заявами представників міністерства фінансів, податкові надходження до бюджету в січні складуть на один мільярд євро менше плану в бюджеті". Тож уряду в першому кварталі може бути сутужно з обслуговуванням боргових зобов’язань та погашенням боргів обсягом 4,5 мільярда євро.

Без свіжих фінансових вливань держава може щонайпізніше улітку збанкрутувати, коли треба буде сплатити ще більші суми. Так, лише у липні треба повернути кредиторам 3,5 мільярда євро, а у серпні майже три мільярди євро. "Ясно, що Греція і надалі змушена буде звертатися за підтримкою через програму допомоги. А це, звісно, означає, що така програма буде лише тоді, коли додержується домовленостей", - сказав глава Bundesbank Йенс Вайдаманн у суботу, 24 січня, в інтерв’ю телеканалу ARD.

У кого зависокі ставки?

На перший погляд, існують великі розбіжності між урядом, яким керує СИРІЗА, та спільнотою держав, що належать до Єврозони. "Тож не виключено, що одна з двох сторін робить зависокі ставки, а переговори, що відбудуться у наступні місяці, завершаться невдачею", застерігає економіст Comerzbank Кремер, "тим паче, що СИРІЗА може недооцінити той факт, що вихід Греції з валютної спільноти не зміг би дестабілізувати валютний союз".

Майже всі експерти виходять з того, що Греція та країни-кредитори зможуть порозумітися після переговорів та уникнути виходу Греції з валютного союзу, так званого Grexit. Адже після нього, ймовірно, на країну чекає дефолт з одночасною навалою вкладників банків до відділень фінансових установ, а потім і економічний хаос. Крім того, це могло б призвести до втрати значних грошових сум з структурного фонду ЄС, які у 2014 році складали понад п’ять мільярдів євро.

Утім, і країни-кредитори змушені будуть виказувати певну готовність до компромісу, у цьому переконаний головний економіст Comerzbank Кремер, "бо тоді їм доведеться пояснити своїм виборцям, що кредитні кошти для Греції, всупереч постійним твердженням, втрачено. Це дало б скептично налаштованим до Євросоюзу партіям, як-то "Альтернатива для Німеччини", додаткові бали".

Потрібні компроміси

Загалом Греція заборгувала країнам-кредиторам близько 250 мільярдів євро. Двосторонні кредити окремих країн Єврозони складають 53 мільярди євро, Міжнародний валютний фонд (МВФ) надав 35 мільярдів євро, а Європейський центральний банк (ЄЦБ) володіє борговими зобов'язаннями Греції приблизним обсягом 20 мільярдів євро. "Компроміс може виглядати так, щоб лишити борги на папері - з огляду на виборців у країнах-кредиторах, але боргове навантаження треба краще розподілити", - запропонував Кремер. Так, за його словами, можна подовжити термін погашення боргових зобов’язань, понизити відсоткову ставку та узгодити більші пільгові періоди.

Томас Штраубгар, економіст з Гамбурзького університету, теж, зрештою, вірить у компроміс між Афінами та країнами-кредиторами. Він каже, що якщо вірити бодай якимось показникам минулого, то фактом лишається те, що самий лише чистий, жорсткий курс економії не допоможе Греції вибратися з економічної халепи. "Під час нових переговорів треба робити і те й інше", - заявив Штраубгар в інтерв’ю DW. Він наголосив, що "треба заощаджувати, щоб потім знову зростати". На його переконання, тільки зі спільною фіскальною політикою можна досягти довготривалого рішення.

Вихід треба регламентувати у правовому відношенні

Менш компромісною виглядає позиція Михаеля Гютера, голови Кельнського Інституту німецької економіки. Він вимагає "чіткої межі", тобто - послідовного курсу проти країн ЄС, що переживають кризу та неохоче втілюють реформи. "Чіткої лінії слід дотримуватися навіть тоді, коли одна з цих країн у майбутньому погрожує вийти з Європейського валютного союзу", - пояснив Гютер у заяві для преси.

Однак, щоб, принаймні, хоч трохи пом’якшити в разі найгіршого сценарію тяжкі економічні наслідки, Кельнський Інститут німецької економіки вимагає від європейських політиків чітко визначити правовий шлях для виходу з європейської валютної спільноти, звісно лише як Ultima ratio. "Брак правового регулювання призведе до безладного, а значить і економічно найбільш шкідливого виходу", - застерігає директор Кельнського Інституту німецької економіки.