1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Фактор Путіна у німецькій політиці

Олександр Варкентін25 листопада 2014 р.

Лінія Москви по відношенню до України вже другий тиждень домінує в громадській дискусії Німеччини. Політики, ЗМІ та блогери сперечаються про те, як вибудовувати відносини з Росією та її лідером.

https://p.dw.com/p/1Dsmb
Міністр закордонних справ Штайнмаєр і канцлерка Меркель не завжди говорять в унісон у "російському питанні"
Міністр закордонних справ Штайнмаєр і канцлерка Меркель не завжди говорять в унісон у "російському питанні"Фото: Reuters/Fabrizio Bensch

У Німеччині другий тиждень не вщухає дискусія про те, як реагувати на політику Кремля щодо України. Її започаткувала канцлер Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel). "У Європі ще є сторони, які роблять ставку на закон сили, нехтуючи силою закону. Саме це і сталося, коли Росія, порушивши міжнародне право, анексувала Крим", - заявила глава уряду Німеччини, виступаючи в Інституті міжнародної політики в Сіднеї 17 листопада.

Ніколи ще глава німецького уряду не піддавала політику президента Росії Володимира Путіна такій гострій та відкритій критиці. "Хто міг навіть уявити те, що через 25 років після падіння Берлінського муру і закінчення холодної війни, яка поділила світ на два блоки, таке ще можливо в самому серці Європи: вчорашнє мислення в категоріях зон впливу, попрання ногами міжнародного права", - запитала Меркель своїх слухачів.

"Неправильно розтлумачене висловлювання"

Через день, 18 листопада, олії у вогонь додав колишній голова Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), колишній прем'єр-міністр федеральної землі Бранденбург, а нині голова Німецько-російського форуму Маттіас Платцек. В інтерв'ю газеті Passauer Neue Presse він заявив, що "анексію Криму необхідно заднім числом врегулювати з міжнародно-правової точки зору". Тут слід нагадати, що зараз соціал-демократи входять в урядову коаліцію з християнськими демократами Анґели Меркель. Однак довгий час вони були політичними супротивниками.

"Хто розумніший, той поступається", - заявив Маттіас Платцек. Він застеріг: "Хто прийде після Путіна, якщо російський президент залишить свою посаду? Напевно, не проєвропейський наступник, а ще більш націоналістично налаштований президент. Але якщо Росія, друга ядерна держава у світі, стане політично нестабільною, це матиме непередбачувані наслідки. Це було б смертельно небезпечно. Ми повинні знайти рішення, при якому Путін не виглядав би переможеним". Щоправда, вже наступного дня Платцек заявив, що його невірно розтлумачили, що він не закликав визнавати анексію Криму, а тільки вказав на необхідність міжнародно-правового врегулювання кримського питання.

Однак на цьому інцидент не вичерпався: 23 листопада до дискусії долучився представник баварського Християнсько-соціального союзу Хорст Зеехофер (Horst Seehofer). Його партія теж входить в урядову коаліцію. В інтерв'ю журналу Der Spiegel він вимагав, щоб Маттіас Платцек та інші провідні соціал-демократи визначилися: чи підтримують вони політику Анґели Меркель або потурають Росії? Баварський політик навіть кинув камінець у город ще одного представника СДПН в уряді Меркель - міністра закордонних справ Франка-Вальтера Штайнмайєра (Frank-Walter Steinmeier), заявивши, що, якщо той проводить політику, відмінну від політики канцлера ФРН, то це "надзвичайно небезпечно".

"Платцек дискредитував себе"

Багатогодинні зустрічі Меркель з Путіним у Мілані та Брісбені залишилися безрезультатними
Багатогодинні зустрічі Меркель з Путіним у Мілані та Брісбені залишилися безрезультатнимиФото: AFP/Getty Images/S. Loeb

Глава німецького МЗС Штайнмайєр вже встиг з обуренням відреагувати на зауваження Зеехофера. "Наскільки я знаю, в жодній країні такого немає, щоб міністра закордонних справ застерігали від зовнішньої політики. Як я розумію, саме нею він і повинен займатися", - заявив Штайнмаєр в інтерв'ю суспільно-правовому телеканалу ARD 23 листопада.

А у понеділок, 24 листопада, в програмі партнера DW, радіостанції Deutschlandfunk, заочну дискусію влаштували заступник голови фракції ХДС / ХСС у Бундестазі, колишній координатор німецько-російської міжсуспільної співпраці Андреас Шоккенхофф та його наступник, нинішній уповноважений уряду ФРН щодо співпраці з Росією Ґернот Ерлер.

В одному інтерв'ю Шоккенхофф вимагав відставки Маттіаса Платцека з посади голови Німецько-російського форуму: "Маттіас Платцек, який минулого тижня зажадав міжнародно-правового визнання анексії Криму та військової агресії Росії на Сході України, сам довів свою неспроможність". В іншому інтерв'ю тій самій радіостанції Гернот Ерлер заявив, що не в усьому поділяє позицію Платцека. При цьому він зазначив: "Головою його вибрав сам Німецько-російський форум, і у мене немає відчуття, що в організації жалкують про цей крок".

54 відсотки німців вбачають загрозу у політиці Путіна

Дискусія про те, як оцінювати позицію Росії в українському конфлікті проходить у Німеччині на всіх майданчиках, в тому числі в соціальних мережах і блогах. Одні вказують на цинічні, на їхню думку, висловлювання Володимира Путіна, який, з одного боку, заявляє, що Росія у війні на Сході України участі не бере, а з іншого боку каже, що знищення сепаратистів не допустить. Інші закликають не демонізувати Путіна і всерйоз підійти до російських страхів "оточення країнами НАТО".

За дискусією у блогосфері зі зростаючою стурбованістю спостерігає і Федеральне відомство з охорони конституції. Його глава Ханс-Георг Масен в газеті Welt am Sonntag 23 листопада застеріг від спроб російської пропаганди вплинути на громадську думку в Німеччині. У блогах і на інтернет-форумах останнім часом з'являються різкі проросійські висловлювання німецькою мовою, констатував він: "Ми задаємося питанням, хто за цим стоїть".

Суспільно-правовий канал ARD вже другий тиждень поспіль присвячує свою головну політичну дискусію тижня у прямому ефірі під керівництвом ведучого Ґюнтера Яуха політиці Володимира Путіна. У неділю, 23 листопада, в рамках програми були представлені результати опитування, проведеного соціологічним інститутом Infratest dimap на замовлення ARD. Згідно з ними, 39 відсотків жителів Німеччини вважають, що необхідно визнати входження Криму до складу Росії, 48 відсотків - категорично проти. 43 відсотки не бачать загрози в політиці Володимира Путіна, а 54 відсотки вважають її загрозою для Німеччини.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою