"План Юнкера": крізь кризу до зростання

Європейська економіка все ще переживає наслідки глобальної кризи. Стагнація, загроза дефляції - країни ЄС потребують нового імпульсу для розвитку. Такий поштовх обіцяє дати інвестиційна програма, наріжний камінь діяльності Жан-Клода Юнкера на чолі Єврокомісії, що отримала неофіційну назву "план Юнкера". 2-3 березня в Берліні зібралися політики та експерти з країн ЄС, щоби під час спеціальної конференції, організованої Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), обговорити перспективи цієї програми.

Під час виступу перед публікою Юнкер не впустив шансу похвалити себе, зауваживши, що лише за три тижні потому, як новий склад Єврокомісії став до праці, було презентовано інвестиційну програму на найближчі роки. Незвична для брюссельських порядків швидкість, звернув він увагу присутніх. "Це вдалось лише завдяки таємній попередній роботі," - не без задоволення додав колишній прем'єр-міністр Люксембургу, який нині обіймає посаду голови Єврокомісії.

Приватні інвестиції - ключ до успіху

Від початку економічної кризи обсяг інвестицій до ЄС знизився на 470 мільярдів євро, тобто на 15 відсотків. "Спільними зусиллями ми тепер повинні вибиратися з цієї інвестиційної ями," - заявив Юнкер. Задля стимулювання економічної активності в країнах ЄС планують витратити цілих 315 мільярдів євро до 2017 року.

Проте державам Євросоюзу не варто очікувати, що гроші рікою потечуть до них від Єврокомісії. ЄС та ЄІБ виділять лише 21 мільярд євро із загальної суми. Решту грошей хочуть привабити за рахунок приватних інвестицій. "План полягає в тому, щоби спрямувати до певних галузей приватний капітал, якого вдосталь". У відповідь на критику плану з боку європейських "лівих" партій Юнкер зауважив, що Єврокомісія на власний розсуд охоче розподілила би сотні мільярдів "свіжих грошей", але вона їх просто не має. До того ж, додав він, формувати нові боргові гори заради інвестицій було би неправильно.

Отже, брюссельський базовий капітал виступає своєрідним каталізатором, що пожвавить і привабить до інвестпроектів приватний сектор економіки. Щодо самих проектів, країни-члени ЄС уже підготували дві тисячі пропозицій, в яких вони повідомляють, які інвестиції вважають необхідними. Так, Німеччина вважає, що слід сприяти будівництву автобанів, споруд для отримання вітрової енергії та розвитку широкосмугового Інтернету.

Німеччина цілком підтримує "план Юнкера"

Щойно список двох тисяч проектів оголосили - це сталося у грудні 2014 року - його одразу ж скритикували. Приміром, зауважили, що будівництво шляхів ледве підходить для приваблення приватних інвестицій. Крім того, на думку критиків, багато із запропонованих проектів не здатні створити довгостроковий імпульс для економічного зростання.

Інше побоювання пов'язане з умовами реалізації інвестпрограми - надлишок бюрократії та нестача прозорості можуть відклякнути потенційних приватних інвесторів. Юнкер щодо цього заявив, що планує зробити роботу Єврокомісії не такою забюрократизованою, як раніше. А Анґела Меркель повідомила, що заради оптимальної реалізації "плану Юнкера" не виключає підлаштування під нього національних законодавчих баз.

Німеччина, зі слів канцлерки, цілком підтримує цю інвестиційну програму. Ця підтримка виявляється, зокрема, у майже восьми мільярдах євро від кредитних установ на відновлення європейської економіки, а також у ще кількох мільярдах євро з федерального бюджету. "Європа може знову стати конкурентоспроможною лише завдяки інвестиціям," - резюмувала Меркель. "Якщо все піде добре, цей план сприятиме створенню 1,3 мільйона додаткових робочих місць," - підкреслив Юнкер.