Україна і НАТО

60-та сесія Парламентської асамблеї (ПА) НАТО майже половину свого часу присвятила кризі на Сході України та відносинам з Росією. Ще у неділю, 23 листопада, перед членами Комітету з питань цивільного виміру безпеки виступив старший дослідник британського дослідницького центру Chatham House Ендрю Монаган, який зазначив, що на українців чекає непроста зима. "Скоріш за все, це буде дуже складна зима в Україні. Можливо, будуть соціальні виступи. Росія зверне на це посилену увагу", - сказав Монаган.

У свою чергу керівник Центру стратегічних комунікацій НАТО Яніс Карклінс застеріг від негативних наслідків інформаційної війни і закликав вивчити уроки, що їх надала російська пропаганда. На його думку, НАТО варто надавати підтримку вільним засобам масової інформації та сприяти розвитку критичного мислення у громадян країн-союзників.

Жорстка відповідь Росії

Відкриваючи сесію, президент Парламентської асамблеї британець Хьюг Бейлі наголосив, що Москва продовжує постачати зброю та бійців сепаратистам на Сході України, і підкреслив, що використання сили для анексії суверенної держави порушує принципи європейської безпеки. "Нам потрібно відповісти жорстко, але не шляхом ескалації", - сказав він і нагадав, що в квітні Асамблея вже призупинила асоційоване членство російської делегації.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг був більш дипломатичним. "Ми закликаємо Росію припинити порушення міжнародного права та поважати суверенітет України. Ми закликаємо Росію відвести свої війська зі Східної України, поважати Мінські домовленості та припинити підживлення конфлікту шляхом підтримки сепаратистів", - сказав він. Очільник Альянсу також відкинув закиди у недостатності практичних кроків, здійснених НАТО для посилення власної безпеки. Він звернув увагу, що лише присутність військової авіації у повітрі над країнами Балтії була збільшена в останні місяці вп’ятеро, порівняно з періодом до початку агресії.

Відкриті двері для Києва

Питання можливого членства України в НАТО також не залишилося без уваги, особливо на тлі останніх заяв з Москви про те, що вона хотіла б отримати гарантії, що цього ніколи не станеться. Запрошений в якості гостя президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ Ілка Канерва нагадав про Гельсінській Заключний Акт 1975 року, який передбачає право всіх країн-членів самостійно обирати приналежність до тих чи інших організацій, в тому числі, безпекових.

В рамках цього документу планує будувати свої відносини з Києвом і Альянс. Тим більше, що в 2008 році лідери країн-союзників на саміті в Бухаресті схвалили рішення про те, що Україна стане членом НАТО, якщо відповідатиме критеріям і матиме відповідну волю. Генеральний секретар Столтенберг заявив, що політика відкритих дверей протягом останніх 20 років була дуже успішною для Альянсу та сприяла посиленню демократії, стабільності і процвітанню в країнах-членах. Втім, що стосується України, то з 2010 року питання членства поки не є актуальним. "Україна вирішила проводити політику позаблоковості, а тому питання про членство не стояло на порядку денному кілька останніх років, оскільки Україна вирішила не просити про членство... Я поважаю це рішення України, але двері залишаються відкритими", - сказав він.

Втім, ситуація змінюється. У зачитаному під час сесії зверненні до депутатів зверненні президента України Петра Порошенка йдеться про те, що Київ відновлює курс на "інтеграцію в євроатлантичну систему безпеки". Порошенко також закликав НАТО надати Україні необхідну політичну та військово-технічну допомогу. У резолюції, схваленій депутатами, цю зміну курсу вже врахували. Парламентська асамблея НАТО, зокрема, наголосила, що політика відкритих дверей має зберігатися для Києва.