Невигідне блокування парламенту
18 березня 2013 р.
Спочатку через кнопку, тепер через мандат Власенка - Верховна Рада так і не запрацювала ефективно від початку сесії. Заблокувавши парламентську трибуну ще в лютому опозиція намагається повернути роботу у правове русло.
Однак якщо опозиційна вимога персонального голосування депутатів була зрозумілою електорату, то теперішню вимогу опозиції – розблокування парламенту в обмін на повернення депутатського мандату представнику фракції "Батьківщина" Сергію Власенку – підтримують далеко не всі виборці, наголошує заступник генерального директора центру Разумкова Юрій Якименко. "Потрібна чітка аргументація. Люди зараз не розуміють, чому не може працювати Верховна Рада, коли в ній немає одного депутата. Пояснення мають бути переконливими", - сказав він у коментарі DW.
Дилема опозиції
Вочевидь перед опозиціонерами постала нині дилема, вважає директор Інституту публічної політики Максим Борода. За його словами, нині, опозиційні партії відстоюють свої інтереси в Раді, аби убезпечитися від подібних прецедентів з позбавленням мандатів, а з іншого - лідери цих політичних сил розуміють, що врешті-решт мають продемонструвати плідну законотворчу роботу, бо виборці "не зрозуміють". На думку Максима Бороди, опозиції зараз конче необхідно знайти формат виходу з блокування. "Аби опозиція не була у парламенті просто статистами, а з іншого боку, аби Верховна Рада не перетворилася на вічну арену силових протистоянь", - зауважив Борода.
Натомість у ВО "Батьківщина" вважають, що українці позитивно оцінюють блокування Верховної Ради, бо лише такими діями можна вирішити важливі питання, сказав депутат від цієї політичної сили Олександр Чорноволенко.
Вимоги змінюються
Разом з тим в опозиції вже подумують про сценарії розблокування парламенту. Якщо раніше опозиціонери вимагали виступу Віктора Януковича у Верховній Раді та відповідей президента на їхні запитання, то тепер вимоги дещо змінилися. Компромісом може бути створення спеціальної слідчої комісії, яка розгляне питання позбавлення мандатів народних депутатів, заявив народний депутат з фракції "Батьківщина" Микола Томенко.
Його колега по фракції Анатолій Гриценко повідомив, що у понеділок, 18 березня, ВО "Батьківщина" під вечір має намір оголосити про своє остаточне рішення щодо блокування парламенту. "Мій прогноз - ймовірність розблокування Ради - десь відсотків 70", - сказав Гриценко під час онлайн-конференції.
З парламентської зали на вулицю
Політолог Володимир Фесенко переконаний, що опозиція "втомилась" від такого формату своєї роботи як блокування, бо усвідомлює, що недієздатність парламенту посилює критичне ставлення виборців до опозиційних сил. "Це одна з причин, чому опозиція змінює тактику і йде на вулицю для того, аби перейти до діалогу з виборцями", - зазначив Фесенко.
Директор аналітичного фонду "Відкрита політика" Ігор Жданов погоджується, що парламентські інструменти тиску на влади у застосуванні опозиції виявилися малоефективними, тому вони й закликають людей виходити на протестні акції. "У опозиції немає єдиної позиції щодо розблокування Верховної Ради. Але розблоковувати їм потрібно – на носі законодавче забезпечення європейського вибору України та й кияни чекають призначення виборів у Києві", - зазначив Жданов у коментарі Deutsche Welle.
На його думку, саме зацікавленість у проведенні київських виборів та просуванні справи з підписанням угоди про асоціацію з ЄС змусить опозиціонерів зняти блокаду трибуни Верховної Ради.
Опитані DW експерти впевнені, що на першому етапі блокування опозицією Ради таки дало свої результати – вони "в демократичний спосіб" домоглися персонального голосування. Далі опозиційним лідерам забракло консолідації та єдиної позиції зі спірних питань, тож їм нічого не залишається, як "відступити". Аналітики припускають, що у вівторок український парламент вже запрацює у нормальному режимі.