Між хаосом та надією - рік від початку Євромайдану
Євромайдан розпочинався мирно. Згодом демонстрація на підтримку проєвропейського зовнішньополітичного курсу України переросла у кривавий конфлікт з величезною кількістю загиблих та поранених.
Мирний початок
Після того, як екс-президент Віктор Янукович вирішив не підписувати угоду про асоціацію України з ЄС, 21 листопада 2013 року на Майдані незалежності в Києві розпочалася акція протесту на підтримку європейської інтеграції. Обурення людей зростало. Учасники протестів зайняли центральну площу міста. Спершу все проходило мирно.
Тиск на президента Януковича
Але самих лише демонстрацій виявилося недостатньо для того, щоб вплинути на дії тодішнього уряду в Києві. 29 листопада президент Янукович остаточно відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС на саміті у Вільнюсі. Протести набирали обертів.
Ескалація ситуації
Невдовзі напруга посилилась. В середині лютого 2014 року ситуація зовсім вийшла з-під контролю. Лунали постріли. На Майдані загинуло близько сотні людей, які увійшли в народну пам'ять як "Небесна сотня". Тоді уряд України та лідери опозиції домовилися про формування перехідного уряду. Трохи згодом Верховна Рада відправила Януковича у відставку, який миттю втік до сусідньої Росії.
Конфлікт переміщується у Крим
Але після втечі Януковича спокою не настало. Криза охоплює кримський півострів - озброєні групи людей захоплюють місцевий парламент та урядові будівлі. Так би мовити для захисту російськомовного населення в Криму. Проросійськи налаштований місцевий парламент висловився за проведення народного голосування щодо автономії регіону та відправив легітимний уряд АРК у відставку.
Путін збільшує свою імперію
Згідно з результатам сумнівного та незаконного "референдуму" на півострові від 16 березня, переконлива більшість кримчан буцімто висловилася за від'єднання Криму від України. Невдовзі російський президент Володимир Путін підписав угоду про анексію Криму. 69-річницю перемоги над нацизмом 9 травня російський президент демонстративно відзначив на півострові попри обурення міжнародної спільноти.
Дестабілізація у Східній Україні
Згодом сепаратисти захопили органи місцевої влади Харкова та Донецька та вимагали винести на голосування питання про від'єднання від України. За даними НАТО, близько 40 тисяч російських солдатів перебували на кордоні з Україною в той час. У Москві цього не визнавали та лякали, що країну може охопити громадянська війна, якщо Київ не утримається від застосування сили проти сепаратистів.
Антитерористична операція в Україні
Утім, український уряд все ж ударив у відповідь. 12 квітня силовики розпочали Антитерористичну операцію проти озброєних проросійських сепаратистів у Слов'янську. Незважаючи на те, що вже у цей день з'явилися загиблі та поранені, бої продовжилися. Найкривавішим днем початку АТО стало 2 травня: у цей день у Слов'янську загинули 9 осіб.
Хаос в Одесі
У цей же день на півдні України, в Одесі, понад 40 осіб загинуло внаслідок вуличних сутичок та пожежі в будинку профспілок. Крім того, група міжнародних спостерігачів ОБСЄ впродовж тижня перебувала в полоні сепаратистів.
Псевдореферендуми на Донбасі
Тим часом і в деяких інших регіонах України починають лунати голоси на підтримку ідеї від'єднання від України. Після проведення так званого "референдуму" 11 травня на Донбасі, який не визнали в світі, сепаратисти у Донецьку та Луганську заявляють про бажання приєднатися до Росії. Водночас Володимир Путін під час економічного форуму у Петербурзі стверджує, що поважатиме такий "вибір".
Критика у бік Москви та Києва
За дії під час української кризи Путіна сильно критикують у світі. Але й перехідний уряд у Києві на чолі з Арсенієм Яценюком викликає в декого невдоволення. Зокрема, через те, що власне ті регіони, у яких населення нібито підтримує Росію, фактично не представлені в уряді. Представників озброєних проросійських сепаратистів не запрошували до участі у круглих столах з метою вирішення кризи.
Перемир'я на папері
На початку вересня сепаратисти "ДНР" та "ЛНР" та представники уряду в Києві підписали меморандум про припинення вогню в Мінську, який неодноразово порушували. У звіті ООН від 20 листопада зазначається, що лише від моменту укладення "перемир'я" внаслідок бойових дій на Донбасі загинули 1000 осіб. У цілому ж від початку конфлікту в середині квітня убиті 4317 осіб, ще 9921 людина дістала поранень.
Газові домовленості
У кінці жовтня Україні і Росія тимчасово поклали кінець газовим суперечкам. Сторони погодили ціну на газ - 385 доларів США за 1000 кубометрів. Поставки гарантовані до березня 2015 року. Цей "зимовий пакет" мав би забезпечити блакитним паливом як Україну, так і, по суті, всю Європу.
Жорстка критика Кремля з можливістю діалогу
Німецький уряд дедалі жорсткіше критикує Кремль, але й надалі намагається не обривати діалог з російським президентом Путіним. Канцлерка ФРН Анґела Меркель під час саміту Великої двадцятки та міністр закордонних справ Штайнмаєр під час візиту до Москви говорили про деескалацію на Сході України. Політичного рішення конфлікту, втім, поки що не знайдено.