1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Пожертв могло б бути більше?

Аніта Грабська26 листопада 2014 р.

Німці не завжди усвідомлюють, що на Донбасі не "криза", а справжня війна. На допомогу українцям жертвують менше, ніж могли б, констатують активісти і представники благодійних організацій.

https://p.dw.com/p/1Dtwh
Активісти у Бохумі готують до відправки гуманітарний вантаж жителям Донеччини
Активісти у Бохумі готують до відправки гуманітарний вантаж жителям ДонеччиниФото: Gesellschaft Bochum-Donezk

Німці не так активно допомагають постраждалим унаслідок війни на Донбасі українцям, як біженцям із Північного Іраку чи потерпілим від природних катастроф. Це випливає з опитування низки благодійних організацій, проведеного на замовлення німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung. На рахунки великих благодійних організацій "Caritas International", "Diakonie Katastrophenhilfe" та інших надходять мільйони приватних пожертв для біженців із Іраку, тим часом для України - значно менше.

Так, станом на кінець вересня "Caritas International" отримала близько 120 тисяч євро приватних пожертв для України. До кінця листопада ця сума збільшилася до 125 тисяч, розповів DW прес-секретар організації Ахім Райнке. За той самий період сума пожертв для іракських біженців зросла з п'яти до понад шести мільйонів євро. Пожертви на боротьбу з лихоманкою Ебола збільшилися від 40 тисяч євро до майже півмільйона.

Політика затуляє долі людей

Що впливає на готовність німців допомагати знедоленим із різних країн? Представник "Caritas International" вбачає одну з причин у тому, наскільки широко кризи висвітлюються в ЗМІ. Мовляв, напади бойовиків терористичного угруповання "Ісламська держава" на мирних мешканців півночі Іраку німецькі ЗМІ висвітлювали дуже широко, акцентуючи на долях біженців. Зростання пожертв на боротьбу з Еболою Райнке теж пов'язує з тим, що німецькі газети й телебачення часто висвітлюють цю тему.

Коли ж ідеться про Україну, мас-медіа фокусуються передусім на політичних і військових питаннях. Це відсуває на другий план соціальну руїну й біди звичайних людей, констатує Райнке. Ще один аспект: коли йдеться про збройні конфлікти, приватним благодійникам, за його словами, значно важче пояснити, хто "добрий", а хто "злий" і чому варто жертвувати гроші на підтримку тієї чи іншої сторони.

За даними ООН, кількість біженців зі сходу України зросла з середини вересня до 467 тисяч
За даними ООН, кількість біженців зі сходу України зросла з середини вересня до 467 тисячФото: DW/A. Herzlieb

Якщо не приватні пожертви, то уряд

Утім, благодійні організації теж формують думку людей, які регулярно жертвують гроші. "Caritas International" раз на кілька місяців надсилає майже 100 тисячам приватних благодійників листи з проханням допомогти для вирішення конкретної кризи. Кілька місяців тому люди отримали заклики підтримати іракських біженців, розповів Райнке. Чи закликатиме організація допомагати українцям, наразі невідомо.

З іншого боку, "Caritas International" уже зіштовхувалася із ситуацією, коли на допомогу людям у скруті надходить порівняно небагато приватних пожертв, зауважив прес-секретар. У таких випадках організація звертається з проханням виділити допомогу до німецького уряду. Нещодавно міністерство закордонних справ Німеччини виділило близько півмільйона євро для здійснення проектів допомоги в Україні, нагадав він. Цим коштом "Caritas International" планує здійснювати проекти допомаги українцям, які страждають від війни.

"Близько 80 відсотків пожертв надходять від діаспори"

"Німці не завжди усвідомлюють, що в Україні війна і багато людей стали біженцями. Поширене уявлення, що це криза і українці розбираються зі своїми проблемами з Росією", - додає Костянтин Базанов, засновник сайту www.ich-helfe-ukraine.de. Колишній киянин працює ІТ-консультантом у Мюнхені і у вільний час збирає грошову та гуманітарну допомогу для українських солдатів у зоні бойових дій та постраждалих від війни мирних мешканців. На сайті та Facebook-спільноті, якими керує Базанов, акумулюється інформація про благодійні проекти для українців, започатковані в Німеччині.

За його словами, близько 80 відсотків коштів та речей для постраждалих українців передає українська діаспора в Німеччині. Німці теж іноді жертвують - завдяки особистим контактам Базанова. Розширювати коло людей, які допомагають, - нелегко, констатує волонтер.

Зв'язані руки благодійників

Та є й інші приклади - організації, які опікуються допомогою українцям уже давно. "Товариство Донецьк-Бохум" існує з кінця 80-х років і плекає партнерські відносини двох міст, до нього входять понад 250 членів із німецького боку. Понад 20 років німці передають гуманітарну допомогу та ліки для бідних, пенсіонерів і хворих дітей у Донецьку. Та після приходу "ДНР" благодійники бояться, що допомога і гроші не потраплять до рук тих, кому вони призначені.

Останній вантаж бохумці надсилали до Донецька у квітні. Кілька тижнів тому товариство зачинило склад, де приймали "гуманітарку" для українців: люди постійно приносили речі й він заповнився вщерть, розповіла DW очільниця товариства Ютта Кройц. Після спалаху війни на Донбасі люди почали приносити дещо більше пожертв, констатує вона. У товаристві довго думали, як безпечно передати допомогу на схід України. Урешті-решт вихід знайшли - за кілька днів вантажівку з одягом, взуттям, інвалідними візками та іншими речами відправлять до Маріуполя, де український фонд-партнер має розподілити речі між біженцями з Донецька і, якщо вдасться, доправити приватними машинами частину "гуманітарки" в саме місто.

Члени "Товариства Донецьк-Бохум" після кількох місцяців вагань нарешті знайшли спосіб доставити допомогу донеччанам
Члени "Товариства Донецьк-Бохум" після кількох місцяців вагань нарешті знайшли спосіб доставити допомогу донеччанамФото: Gesellschaft Bochum-Donezk

"Щойно склад спорожніє, ми знову збиратимемо гуманітарну допомогу", - каже Ютта Кройц. Товариство продовжуватиме співпрацю з Донецьком. Бохумці щиро співчувають донеччанам і сподіваються, що війна на Донбасі не затягнеться на роки.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою