1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Кримськотатарська мова з київським акцентом

Вахтанг Кіпіані1 жовтня 2014 р.

Майбутнє кримськотатарської мови в анексованому Криму під питанням. Рятівним кроком стало відкриття у Київському національному університеті спеціальності "Кримськотатарська мова і література".

https://p.dw.com/p/1DN8R
Мітинг, присвячений 70-ій річниці депортації кримських татар, 18 травня у Києві
Фото: picture-alliance/dpa/ITAR-TASS/Zurab Dzhavakhadze

Кримськотатарська мова, за офіційними даними ЮНЕСКО, перебуває під загрозою зникнення. Досі вивчати її в Україні можна було лише у двох місцях - у Криму та факультативно у школі в селищі Новоолексіївка на Херсонщині, де живе велика група киримли (самоназва корінного народу). У Таврійському національному університеті ім. Вернадського з 1919 року (з перервою на часи депортації) існує факультет кримськотатарської та східної філології. У Кримському інженерно-педагогічному університеті, більшість студентів і викладачів якого є кримськими татарами, діє факультет кримськотатарської та турецької філології. І ось тепер опанувати кримськотатарську, яка є третьою мовою в Україні за кількістю мовців, можна і в столиці України.

Рефат Чубаров вручив студентам залікові книжки
Рефат Чубаров вручив студентам залікові книжкиФото: picture-alliance/dpa

Привітати зі вступом перших студентів спеціальності "кримськотатарська мова і література" зголосився голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Він був, певно, здивований, коли побачив, що серед одинадцяти студентів немає жодного, для кого кримськотатарська була б рідною мовою. Євгенія Опекунова - одна з них. Дівчина розповідає, що зацікавилась кримськотатарською культурою випадково, під час весняних подій, коли "зелені чоловічки" окупували Кримський півострів. "Я тоді дуже переживала за кримськотатарський народ, оскільки до цих трагічних подій ніколи не задумувалась про його долю", - зізнається Євгенія.

"Повернення" кримськотатарської мови до Києва

Проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров не приховує, що рішення про заснування нової спеціальності прийняли "буквально за пару днів після того, як Росія анексувала Крим". Ініціатором стало київське "Земляцтво кримських татар".

Аби якнайшвидше втілити задум, довелося подолати немало бюрократичних перепон, оскільки українське законодавство на той момент не враховувало безлічі складних ситуацій, зумовлених анексією Криму. Так, за словами Бугрова, майже три місяці витратили на те, щоб 48 студентів з Автономної Республіки Крим були зараховані на навчання за державний кошт.

І от тепер кримськотатарська мова повернулась у стіни червоного корпусу КНУ, де колись уже звучала. Адже у 1920-их в університеті на кафедрах україністики та східної історії працював її носій - видатний історик, письменник та перекладач Агатангел Кримський.

Студенти, які обрали нову спеціальність, вивчатимуть не тільки кримськотатарську мову, але й країнознавство, культуру, звичаї. Першокурсниця Тетяна Кравчук розповіла DW, що хоче, аби Крим якомога швидше повернувся до України. Мовляв, коли це станеться, у неї та її подруг точно буде робота. Адже тоді в багатьох відомствах України потрібні будуть люди, які володітимуть кримськотатарською мовою, які зможуть бути "посередниками" для представників корінного народу: чиновниками, викладачами, журналістами, соціальними працівниками тощо.

Афізе Емірамзаєва - єдина викладачка, для якої кримськотатарська мова рідна
Афізе Емірамзаєва - єдина викладачка, для якої кримськотатарська мова ріднаФото: DW/V. Kipiani

Втікачка як викладачка

Навчати студентів мові взялася молода викладачка Афізе Емірамзаєва - на вигляд і сама як студентка. Біженка з Сімферополя, випускниця Таврійського національного університету ім. Вернадського певний час працювала в деканаті факультету кримськотатарської філології, а відтак репетитором, навчаючи дітей "ана тілі" ("рідною мовою"). І якби не агресія Російської Федерації, навряд чи Афізе Емірамзаєва колись стала би викладачем КНУ ім. Шевченка: "Я не вирішувала їхати в Київ чи ні. Ви знаєте, ми віримо в Аллаха - мабуть, він за мене вирішив". Коли у Криму з'явилися російські військові, Афізе виїхала разом з усією сім'єю, зібравши в сумку лише найцінніше. "На залізничному вокзалі була паніка. Мама запитала в касі: хоч куди-небудь квитки є? Нам продали квитки до Мелітополя. А вже звідти з пересадками - до Києва. У нас тут не було ні родичів, ні знайомих, нікого…", - зі слізьми на очах пригадує Афізе.

Українська родина прихистила вимушених втікачів. Земляк дав роботу - не вчителем, а на кухні. На перших порах і це було за щастя. І от кримчанка знову за кафедрою. Студенти звертаються до неї Афізе оджа, тобто "вчителько Афізе". Вона викладає і мову, і кримознавство. Вона - єдина з працівників факультету, хто володіє живою кримськотатарською мовою. Перші тижні навчального процесу засвідчили, що легко не буде: всі починають з нуля - на відміну від тих, хто вивчав мову в Криму, у Києві ніхто зі студентів не чув цієї мови. Підручників для тих, хто починає вивчення з нуля, не існує.

Афізе оджа, однак, не нарікає. "Студентами я задоволена. Схоплюють усе, стараються! Мені зараз доводиться постійно вигадувати, як їх навчити, як пояснити краще. Пощастило, що колеги-викладачі турецької мови (а вона дуже подібна) помагають порадами і методичками", - посміхається молода викладачка.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій