1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коментар: Донбас на шляху до замороженого конфлікту

Інґо Маннтойфель27 лютого 2015 р.

Мінська угода - 2 не вирішить конфлікт в Україні, у найкращому випадку вона його тільки заморозить. Однак ЄС обов'язково повинен знайти відповідь на цю кризу, вважає Інґо Маннтойфель.

https://p.dw.com/p/1EikB
Проросійські сепаратисти під Донецьком
Проросійські сепаратисти під ДонецькомФото: Reuters/M. Shemetov

Обережно і скептично Україна почала відводити важке озброєння від лінії фронту, як це передбачено останніми мінськими домовленостями. Однак навіть якщо крихке перемир'я на Донбасі й витримає, сам конфлікт залишається нерозв'язаним. Оскільки річ не тільки в Україні. Більше йдеться про зіткнення Росії Володимира Путіна та ЄС щодо принципів політичного порядку в Європі.

Гіркий, але факт: гарна ідея спільного європейського простору з Росією провалилась. Завдяки напівправді, відвертій брехні та конспірологічним теоріям кремлівської пропаганди антизахідні настрої проникли в саму глибину російського суспільства. Але перш за все, шовіністичні гасла стають основним засобом легітимації влади Путіна. Тож визнають це європейці чи ні: Європа знову розкололась. І тріщина не зникне швидко - навіть за наявності Мінської угоди.

Інґо Маннтойфель, керівник відділу Європи та російської редакції DW
Інґо Маннтойфель, керівник відділу Європи та російської редакції DWФото: DW

Перемир'я на умовах Путіна

У Мінську німецька канцлерка та французький президент змогли вирвати у російського президента перемир'я. Однак ціна за припинення кровопролиття виявилась надто високою: від Меркель, Олланда та Порошенка Путін отримав те, що було для нього найважливішим від початку української кризи - право на участь в ухваленні рішень щодо політичного майбутнього України, визнання російських інтересів на пострадянському просторі.

Так, згідно з мінськими домовленостями, Київ шляхом конституційної реформи має надати регіонам більшої автономії. Те, що на папері виглядає чесним і справедливим рішенням, насправді загартує вірні Москві регіони на Сході України. І хоча на контрольованих сепаратистами територіях ніби мають відбутись вільні вибори, таке їхнє проведення важко уявити на тлі бойових дій, сотень тисяч біженців та поширеної серед обох сторін недовіри. Та й самі псевдореферендуми сепаратистів минулого року засвідчили, як вони розуміють слово "демократія".

Навіть у максимально сприятливих умовах - якщо припустити, що перемир'я на Донбасі протримається, очікується, що питання місцевих виборів стане наступним каменем спотикання для конфліктуючих сторін. А якщо на цьому криза у Східній Україні загрузне, на Донбасі виникне "заморожений конфлікт". Для російської політики такі "заморожені конфлікти" - знайомий шлях. У безкінечних дипломатичних перемовинах Росія відстоюватиме свої інтереси.

Момент істини для Європи та Росії

Комплексний аналіз Мінської угоди свідчить, що вона є стратегічною перемогою Путіна. Також "Мінськ-2" є й тактичним успіхом російського президента: по-перше, мінські домовленості позбавляють динаміки англо-американську дискусію про постачання зброї Києву - щонайменше зараз. По-друге, "Мінськ-2" може стати аргументом для тієї частини європейців, які бажають зняти санкції є Росії.

Однак, якщо перемир'я протримається, Захід не зможе повернутись до того порядку денного, який мав місце після російсько-грузинської війни. Зниження тиску санкцій на Росію є абсолютно передчасним. Можливість загострення конфлікту в Україні навесні зовсім не виключається. Німецький та французький міністри закордонних справ нещодавно зовсім небезпідставно застерегли підтримуваних Росією сепаратистів від атаки на Маріуполь.

Росія - курс на кризу

Далі б- ільше: ЄС нарешті повинен використати припинення кровопролиття на Донбасі для вироблення розумної та всеохоплюючої стратегії відносин з Росією Путіна. Всупереч російській пропаганді та деяким західним оцінкам Росія не повертає на шлях до імперії зі статусом світової держави. Російська зовнішня політика, безумовно, має сильні конфронтаційні та агресивні риси. Однак Кремлеві йдеться не про експансію. Моква діє, керуючись суб´єктивним відчуттям того, буцімто вона перебуває "в оточенні ворогів", вона відрізає саме себе від оточуючого світу і цементує "статус-кво".

Перервана заради збереження влади Путіна модернізація країни веде Росію прямим шляхом у економічну, соціальну і політичну кризи. І це призводить до подальшого збільшення непередбачуваності російської зовнішньої політики. Однак у "часи смути", що настали на євразійському континенті, Захід повинен знайти продуману відповідь, якщо він не хоче наздоганяти події.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою