1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Добровольчі підрозділи: під контролем держави?

Лілія Гришко26 березня 2015 р.

Вплив приватних структур на добровольчі підрозділи може дорого коштувати державі, попереджають експерти. Вихід вони бачать в ухваленні законів, які унеможливлять такий вплив.

https://p.dw.com/p/1Exrm
Розпізнавальні знаки українських військових, у тому числі добровольчих підрозділів
Розпізнавальні знаки українських військових, у тому числі добровольчих підрозділівФото: DW/A. Köhler

Конфлікт між державою та Ігорем Коломойським за вплив у компаніях "Укртранснафта" та "Укрнафта", коли невідомі люди з автоматами у військовій формі заблокували вхід до приміщення компанії, показав, що монополію держави на використання сили може бути поставлено під питання - через політичні амбіції чи економічні інтереси крупних підприємців. При цьому в якості "силових аргументів" у конфліктах окремі бізнесмени можуть використовувати не лише приватні охоронні структури, а й добровольчі підрозділи, на яких мають певний вплив, застерігають оглядачі.

"Ми попереджали"

Про можливі проблеми та ризики для держави, пов'язані з контролем за добровольчими батальйонами, фінансування яких брали на себе приватні структури, окремі експерти говорили і раніше. "Про це і ми, і міжнародні партнери наполегливо попереджали владу ще минулого року, коли формувались добровольчі батальйони. Тепер вже є наслідки", - каже співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки центру Разумкова Олексій Мельник.

Утім аналітики зауважують, що добровольчі батальйони на початку агресії Росії на Сході України відіграли основну оборонну функцію - коли державні військові структури були здебільшого паралізовані. Однак зараз до таких підрозділів потрібно більше уваги. "Військові формування, які не підпорядковуються державі - це пряма загроза для її безпеки", - запевняє заступник директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Валерій Рябих.

"Дніпро-1" - під лупою

Через конфлікт біля приміщення "Укрнафти" під прискіпливу увагу журналістів потрапив добровольчий полк "Дніпро-1", оскільки один із озброєних чоловіків у військовій формі представився саме бійцем "Дніпра-1". До того ж в суспільстві присутня стійка асоціація полку з екс-головою Дніпропетровської облдержадміністрації Ігорем Коломойським, який підтримував добровольців та координував їхні дії при формуванні підрозділу.

"Особистий контроль за діями батальйону "Дніпро" здійснюватиме голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації Ігор Коломойський", - заявляв у квітні минулого року тепер вже екс-заступник голови Дніпропетровської ОДА Геннадій Корбан. Саме тоді почали формувати добровольчий батальйон "Дніпро-1", який згодом переформатували в полк. А тому після відставки Ігоря Коломойського з посади голови ОДА виникає запитання про збереження ним та його оточенням впливу на добровольців.

Стійка асоціація - не на користь

У полку категорично відкинули всі звинувачення у причетності до подій біля приміщення "Укрнафти". Та й самі спецпризначенці просять не асоціювати їх з будь-ким із політиків чи олігархів, оскільки, наголошують, "Дніпро-1" - полк патрульної служби міліції особливого призначення у складі МВС України. "Ми не маємо жодного стосунку до негідників з кримінальних угрупувань, які під прикриттям патріотизму роблять протизаконні та антиконституційні дії. "Дніпро-1" - добровольці-спецпризначенці, які, не шкодуючи власного життя, боронять наш мир та спокій і стоять на захисті закону", - написав на своїй сторінці у мережі Facebook колишній командир полку "Дніпро-1", а нині - народний депутат від "Народного фронту" Юрій Береза після інциденту біля приміщення "Укрнафти".

У прес-службі полку "Дніпро-1" зауважили, що всі бійці полку перебувають у своїх місцях дислокації - зокрема, у Красноармійську, Пісках, Маріуполі, а також прилеглих до Маріуполя селищах Лебединське і Чармалик.

Під контролем держави?

Виключають будь-який політичний вплив на полк "Дніпро-1" і в МВС України. "Тодішня адміністрація Дніпропетровської області багато зробила для технічного оснащення, матеріального забезпечення "Дніпра-1". Зараз полк повністю фінансується міністерством внутрішніх справ. Бійцям в зоні АТО допомагають волонтери, але зарплату, зброю і техніку - усе вони отримують від МВС", - розповів DW начальник відділу зв'язків з громадськістю головного управління МВС України в Дніпропетровській області Олексій Щербатов.

За його словами, частина особового складу полку "Дніпро-1" перебуває в зоні АТО і підпорядковується командуванню АТО, а частина - безпосередньо служить у Дніпропетровській області і, відповідно, підпорядковується головному управлінню МВС області. "Полк виконує накази тільки свого керівництва, як це є у всій правоохоронній системі", - наголошує Олексій Щербатов і зауважує, що лише незначна частина бійців з "Дніпра-1" задіяна для охорони правопорядку в Дніпропетровську, а більшість спецпризначенців - воюють у зоні АТО.

Унеможливити вплив

Утім, експерти застерігають, що саме в зоні проведення антитерористичної операції найважче контролювати добровольчі батальйони і вплив на них - аби бійці не залишили свої оборонні рубежі, приміром, на чиюсь вимогу. "Військова прокуратура не поспішає виконувати свої безпосередні функції в окопах в зоні АТО, тому не виключено, що заради власного збагачення бійці можуть діяти в інтересах олігархів, чи тих, хто заплатить за здійснення, наприклад, диверсії для їхньої політичної вигоди", - висловлює занепокоєння директор Центру досліджень правоохоронної діяльності, член експертної ради при МВС України Олег Мартиненко.

Олексій Мельник з Центру Разумкова вважає - щоб унеможливити політичний вплив на добровольчі підрозділи, потрібно ухвалити єдиний закон, який би регламентував їхню діяльність та статус добровольців. "Зараз це регламентується частково законом про народні дружини чи про володіння зброєю, частково - законом про оборону України - єдиного законодавчого поля немає", - наголосив Олексій Мельник.

Батальйон Донбас: боротьба добровольців

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою