1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи продовжить ЄС "кримський пакет" санкцій?

Микита Жолквер, Наталія Соколовська28 січня 2015 р.

Зміна влади у Греції ускладнила пошук спільного знаменника ЄС у підході до Росії. У четвер міністри закордонних справ країн ЄС мають вирішити, чи продовжити санкцій проти Кремля.

https://p.dw.com/p/1ESNd
Фото: picture alliance/Russian Look

У четвер, 29 січня, міністри закордонних справ країн ЄС учергове зберуться в Брюсселі на позачергове засідання. На порядку денному – знову ситуація на Сході України. Від глав держав і урядів країн Євросоюзу вони отримали конкретне завдання: оцінити ситуацію в Донбасі та "проаналізувати всі адекватні засоби, зокрема, примусові, які спонукають швидкому і всеосяжному втіленню мінських домовленостей".

Під "адекватними засобами" мається на увазі посилення санкцій проти Кремля та наближених до нього комерційних структур, які Брюссель вважає відповідальними за виникнення конфлікту на Сході України.

Засідання нового уряду Греції
Засідання нового уряду ГреціїФото: Reuters/M. Djurica

На початку цього тижня лідери ЄС ухвалили спільну заяву, що трапляється нечасто. У ній йдеться про "докази, які свідчать про продовження і зростання підтримки сепаратистів з боку Росії". До Москви лідери ЄС звертаються з "наполегливою вимогою засудити дії сепаратистів та виконати мінські домовленості".

Грецький сюрприз

Зустріч міністрів закордонних справ у цей четвер була призначена ще до того, як стали відомі результати парламентських виборів у Греції, на яких перемогу здобув лідер Коаліції радикальних лівих сил СИРІЗА Алексис Ципрас.

Оперативно сформувавши та очоливши новий коаліційний уряд, він зробив перший сюрприз колегам з Євросоюзу. Ципрас виступив з протестом проти публікації згаданої спільної заяви лідерів ЄС, ухваленої, за його словами, без консультацій з ними і з порушенням звичайної процедури.

Штеффен Зайберт
Штеффен ЗайбертФото: picture-alliance/dpa

У канцелярії нового прем’єр-міністра заявили, що в Афін були, мовляв, зауваження з приводу деяких формулювань цього документу, але в Брюсселі їх проігнорували. А грецьке міністерство закордонних справ повідомило, що його новий глава Нікос Коціас на зустрічі у Брюсселі у четвер "прояснить позицію грецького уряду".

Спостерігачі оцінили протест Ципраса як свідчення його небажання підтримати досі спільну лінію поведінки Євросоюзу стосовно російсько-українського конфлікту та внести додаткові санкції проти Кремля.

"Це складна ситуація, оскільки єдина сила, якою досі володів Європейський Союз, була його єдність. Москва неодноразово намагалася внести розкол у лави ЄС, і було би дуже шкода, якби з обранням пана Ципраса така єдність виявилася зруйнованою", - заявив у цьому зв’язку уповноважений уряду ФРН зі співробітництва з Росією Ґернот Ерлер.

Єдність під питанням?

На відміну від Ерлера, офіційний представник канцлера ФРН Штеффен Зайберт поки утримується від коментарів. За його словами, уряд ФРН виходить з того, що процедура письмового узгодження заяв лідерів ЄС, яку провів секретаріат глави Європейської ради, відбулась у звичайному порядку.

Він також вважає надзвичайно важливим зберегти єдність Євросоюзу. "З погляду уряду Німеччини, - заявив Зайберт у середу, 28 січня, на урядовій прес-конференції, - єдність у поглядах, з якою Європа досі реагувала на виклики, пов’язані з конфліктом в Україні, становить велику цінність".

Представник МЗС ФРН Мартін Шефер, у свою чергу, нагадав, що 28 країнам ЄС було завжди непросто знайти спільний знаменник щодо підходу до Москви, оскільки, додав він, "у всіх у них є свої національні, історично обумовлені погляди на події на сході України та відносини з Росією, крім того, історичний досвід країн Балтії зовсім інший, ніж в Іспанії, Португалії, Мальті або Греції". Але, тим не менше, МЗС ФРН не сумнівається, що й надалі країнам Євросоюзу вдасться погодити єдиний підхід у відношенні Росії.

Дія "кримського пакету" закінчується у березні

Поки в Берліні тривала урядова прес-конференція, інформаційні агентства передали з Брюсселя повідомлення про проект заяви, яку планують ухвалити на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС у четвер, 28 січня.

Документ, розроблений у секретаріаті верховної представниці ЄС з закордонних справ та питань безпеки ЄС Федерики Могерині, передбачає продовження терміну дії санкцій "кримського пакету", які були запровадженні у березні 2014 року, та посилення тих, які були ухвалені влітку та восени минулого року у відповідь на дії Росії на Сході України.

Повідомлення стало несподіванкою і для Мартіна Шефера, якому уже не одноразово доводилось на урядових прес-конференціях коментувати різні випадки витоку інформації. Кидаючи погляд на свій смартфон, він зауважив, що самої Могерині зараз немає в Брюсселі, тож мова може йти лише про першу версію, підготовлену її співробітниками та передану журналістам.

Процес узгодження між міністрами закордонних справ країн ЄС на рівні послів лише починається, заявив Шефер, і, за його словами, "що насправді дипломати з 28 країн запропонують на розгляд та затвердження міністрів, поки передбачити неможливо".

Часу обмаль. Всі штрафні заходи були застосовані ЄС терміном 12 місяців. Якщо лідери Євросоюзу не ухвалять, причому одноголосно, рішення про продовження санкцій, наприклад, на запланованому на 12 лютого позачерговому саміті, то вони автоматично скасовуються. Перший на черзі - "кримський пакет" санкцій, чия дія закінчується в березні.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою