Рік YanukovychLeaks

Рік тому, 22 лютого 2014 року, група журналістів та активістів потрапила до одного з найбільш закритих на той час місць в Україні - президентської резиденції "Межигір'я" в селі Нові Петрівці під Києвом. Спустившись на набережну, вони побачили папки з документами, які плавали в річці, та почали виловлювати їх. Так почалася історія проекту YanukovychLeaks, у рамках якого було врятовано більше 25 тисяч документів, які стосувалися функціонування самої резиденції, а також низки компаній, якими керували наближені до оточення Віктора Януковича люди.

Через тиждень після просушування та сканування виловлених паперів журналісти передали оригінали документів слідчим Генеральної прокуратури України. Випадок був настільки унікальним, що допомагати опрацьовувати бухгалтерію оточення Януковича навіть приїхали співробітники американського ФБР. Окрім того, давати покази у різних справах навесні 2014 року мали і самі журналісти. "Ми віддали їм (правоохоронним органам - Ред.) врятовані документи, ходили на зустрічі зі слідчими, пояснювали, як працювали незаконні схеми, віддали пачки матеріалів наших розслідувань. Слідчі подякували, час від часу дзвонили. У травні ми вже не зустрічалися. Тепер результат - за ними", - розповідав в інтерв’ю DW журналіст Дмитро Гнап.

Знахідки YanukovychLeaks: фінансові оборудки та елітна нерухомість

"Найцікавішою виявилася фінансова документація, внутрішня бухгалтерія "Межигір'я" та групи пов’язаних з ним фірм. Причому не платіжки за пафосні меблі, сервізи й люстри - хоча так, очі розбігалися від кількості нулів, - а саме бухгалтерські папки", - згадує учасниця проекту, журналістка видання "Наші гроші" Леся Іванова. Завдяки тому, що бухгалтери скрупульозно зберігали різноманітні платіжні доручення та чеки, журналістам вдалося знайти низку об’єктів нерухомості оточення Януковича, про які раніше не було відомо. Окрім того, за допомогою збережених примірників різноманітних контрактів і таблиць із "чистою" та "тіньовою" бухгалтеріями вдалося не тільки оцінити справжні масштаби обігу коштів, але й схеми їх відмивання, наголошує Іванова. "Ми змогли ідентифікувати безліч фірм, людей та майна, відстежити зв’язки між ними, фактично - реконструювати павутину", - додає журналістка.

Значна частина документів стосувалась фірми "Танталіт" - на той час офіційного власника більшості об’єктів у резиденції. Водночас знайшлося місце і для звітів про діяльність близьких до оточення Януковича благодійних фондів, і для документів про діяльність елітного мисливського клубу, і для матеріалів про стеження за журналістами. "Папери стали документальним підтвердженням того, про що народ здогадувався, а журналісти писали, - що країною керувала жадібна, корумпована, дрібна людина, надмірно стурбована своїм статусом, безпекою та розкішшю", - зазначає заступниця головного редактора Kyiv Post Катерина Горчинська.

Рік без видимих результатів

Хоча слідчі Генпрокуратури отримали документи майже рік тому, про результати їхньої роботи широкій громадськості відомо не надто багато. Свого часу була відкрита низка кримінальних проваджень проти Януковича та його оточення, які, вочевидь, і досі тривають. "В актовій залі на 5-му поверсі головного слідчого управління повністю всі ці документи, які нам передали журналісти, сушились десь із місяць. Була виділена ціла група слідчих, які в актовій залі місяць чи півтора оглядали ці документи, складали протоколи оглядів з місця подій, і ті документи, які прямо стосувалися кримінальної справи, були долучені як речові докази до кримінального провадження", - розповів нещодавно в ефірі радіо "Свобода" заступник генерального прокурора України Олексій Баганець. На момент виходу матеріалу DW поки що не отримала відповіді Генпрокуратури на запит про перебіг розслідувань справ проти Віктора Януковича та його оточення.

Наразі ж журналісти досить критично оцінюють роботу правоохоронних органів у цьому напрямку. "Оцінка за п’ятибальною шкалою - одиниця. Вище поставити нема за що, адже ми бачимо, що вся інформація, яка була передана, або не використана в кримінальних провадженнях, або їй взагалі не давався хід, так би мовити", - зазначає Гнап.

Жодних помітних зрушень вперед

За словами активіста, хоча Янукович та його найближче оточення втекли з країни, в документах із резиденції йшлося і про багатьох людей нижчого рангу, які брали участь у різних зловживаннях. "Нам нічого не відомо про людей, які створювали фіктивні компанії, через які проходили сотні мільйонів гривень - де вони, що з ними, вони також переховуються за кордоном чи з ними проведені якісь слідчі дії? Якби це було так, то ГПУ про це урочисто звітувала б. А так очевидно, що ніхто за це навіть і не брався", - переконаний журналіст.

Однією з найбільших проблем є те, що під час розслідування прокуратура арештувала лише деякі активи Януковича і його соратників. Водночас частина того майна, що була записана на деякі пов’язані з колишніми можновладцями компанії, за цей рік вже була перепродана новим власникам. Зокрема, як зазначає Іванова, змінився власник у котеджу та будівлі колишньої поливочної станції на Оболоні в Києві, які раніше належали близькій до оточення Януковича фірмі "Київбуджитло". Водночас прокуратура міста Києва намагалась через суд визнати протиправним видачу дозволів на будівництво гелікоптерного майданчика в центрі Києва, що також пов'язують із оточенням Януковича. Але суд не задовольнив це звернення.

"Непріоритетна проблема для влади"

"Чи не єдиний успіх Генеральної прокуратури - це повернуті землі, в тому числі земля, на якій розташовано "Межигір'я". Усе, що на цій землі, всі ці розкоші - воно не повернуто, воно де-юре, по документах належить "Танталіту" і Віктору Януковичу", - наголошує виконавчий директор Центру протидії корупції Дар'я Каленюк.

Що стосується самого "Межигір'я", то його "комендантом", як і рік тому, є активіст "Автомайдану" Денис Тарахкотелик. Хоча резиденцію тим часом і повернули до державної власності рішенням Верховної Ради, поки так і не було вирішено питання з будівлями "Танталіта", які розташовані на її території. Також поки не зрозуміло, як примирити цей процес із фактичним оперативним управлінням на місці Автомайдану, зазначає Горчинська. "Очевидно, що "Межигір'я" не є пріоритетною проблемою для влади", - підсумовує журналістка.