1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Войовничі екстремісти чи прикриття для ГУР - хто такі РДК

Ігор Бурдига
18 квітня 2024 р.

Імідж "Російського добровольчого корпусу" стрімко злетів із загону ультраправих вигнанців на відомий рух опору, якому погрожує Путін. Що це за корпус, хто входить до нього та які мотиви у його бійців, розбиралась DW.

https://p.dw.com/p/4et31
Бійці "Російського добровольчого корпусу"
Бійці "Російського добровольчого корпусу" (фото з архіву)Фото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance

"У нас немає смертної кари, але ми до цих людей завжди ставитимемося як до тих, які перебувають у зоні бойових дій", - так у другій половині березня Володимир Путін погрожував бійцям "Російського добровольчого корпусу" (РДК), які у той самий час штурмували Бєлгородську область.

Невдовзі командир РДК Денис Капустін назве цю згадку від російського президента одним із головних результатів "спецоперації", як іронічно називають свої рейди на батьківщину російські добровольчі формування, що воюють на українському боці. Мовляв, за півтора роки репутація підрозділу виросла із "маріонеток київського режиму" до реальної загрози безпеки РФ.

Інтерес до "Російського добровольчого корпусу" в Росії та Україні за рік справді зріс, свідчить статистика пошукових запитів Google Trends. Проте залишається ситуативним, стрімко злітаючи під час рейдів на російську територію.

Під час таких акцій РДК підкреслює свій статус як повноцінного самостійного бойового підрозділу російських добровольців, що його поповнюють усе нові й нові борці за повалення путінського режиму. DW розбиралась, хто створив цей підрозділ, з кого він складається та які ставить цілі. 

Розвідники-екстремісти

"Їх однозначно вже не можна назвати угрупованнями, це вже сила. Їх зараз кілька, і вони близькі до об'єднання на принципах спільного бачення необхідності трансформації Російської Федерації", - охарактеризував російських добровольців під час останнього рейду очільник Головного управління розвідки міноборони України Кирило Буданов. Втім, у структурі ГУР формально і РДК, і "Легіон Свобода Росії", і "Батальйон Сибір" так само, як і білоруський полк імені Кастуся Калиновського, входять до складу однієї військової частини іноземних бійців, відомої також як Міжнародний легіон.

Формувати її розвідка почала ще в березні 2022 року, набираючи переважно людей з бойовим досвідом. Невдовзі, однак, виявилось, що у лавах "легіону" знайшли місце також бійці з кримінальним та екстремістським минулим.

Іноземців залучають переважно як штурмові загони - як у спеціальних операціях ГУР, так і в спільних з іншими підрозділами Сил оборони. Приналежність до спецслужби додає їх іміджеві утаємниченості - DW звернулась до кількох армійських командирів, які поруч з ними воювали на спільних ділянках фронту, але вони відмовились говорити про РДК та інші російські формування. 

"Російський добровольчий корпус" спочатку збирався як невелика банда саме російських хлопців. "Боцман" єдиний зміг домовитися, і нам видали ксиви тероборони", - розповідав про перші тижні повномасштабного вторгнення Росії в Україну один із бійців РДК на ім'я Дмитро рік потому в інтерв'ю The Insider.

Згаданий ним "Боцман" - Сергій Коротких, у минулому учасник кількох білоруських та російських неонацистських угрупувань, причетних зокрема до нападів і вбивств на ґрунті ненависті. В 2014-му Коротких переїхав в Україну і вступив до лав батальйону "Азов", який тоді формувався переважно з ультраправих добровольців. За службу в "Азові" Коротких отримав громадянство з рук президента Петра Порошенка та швидко посів ключову роль як у підрозділі, так і в створеному навколо громадсько-політичному русі, входив до близького кола ексміністра внутрішніх справ Арсена Авакова. В Україні йому закидали вимагання, рейдерство, перевіряли на причетність до кількох убивств, зокрема й журналіста Павла Шеремета.

Сам Коротких в одному зі своїх інтерв'ю згадує, як у лютому 2022 року зібрав BOTSMAN BOYS - загін із колишніх бійців "Азову" та активістів близьких громадських рухів, що швидко стали на захист Київщини. Серед них був і теперішній командир мінометного підрозділу РДК 39-річний Сергій Льовкін - фронтмен популярного у неонацистській субкультурі метал-гурту M8L8TH (читається як "МолотХ", де "88" - поширений у правоекстремістських колах цифровий шифр забороненого привітання "Heil Hitler"), який притягався в РФ за напади на мігрантів та підозрювався у вбивствах. Льовкін служив у лавах "Азову" в 2015-2017 роках, а пізніше займався ідеологічною роботою з молоддю у дотичних організаціях.

Одяг власного бренду White Rex командир РДК Денис Нікітін продовжує носити  і на війні.
Одяг власного бренду White Rex командир РДК Денис Нікітін продовжує носити і на війні.Фото: Max Zander/DW

40-річний Денис Нікітін (справжнє прізвище - Капустін), теперішній командир усього РДК, до повномасштабного вторгнення РФ не мав бойового досвіду. Проте тісно співпрацював із Сергієм Коротких в рамках цивільної діяльності азовського руху. Колишній мешканець Кельну, наприкінці 2000-х він повернувся до Росії, де заснував бренд неонацистського одягу White Rex ("білий король" - цей псевдонім Нікітін використовує і в лавах РДК) та однойменну промоутерську компанію, яка займалась організацією турнірів з міксфайту - жорсткого контактного виду єдиноборств, що саме почав набирати популярності серед футбольних хуліганів та ультраправих вуличних груп.

Діяльність White Rex швидко поширилась за межі РФ - турніри під відвертими чи замаскованими неонацистськими гаслами Нікітін почав влаштовувати і в Європі, і в Україні, писали у своїх розслідуваннях видання "Заборона" і Bellingcat. До Києва Капустін переїхав 2017-го року: він організував щотижневі бої у "азовському" клубі "Реконкіста" та був залучений до зовнішньополітичної діяльності руху. Зокрема представляв його на кількох з'їздах європейських ультраправих. 2019-го року йому анулювали посвідку на проживання в Німеччині та заборонили в'їзд до Шенгенської зони. В розмові з DW він відкидає звинувачення в екстремізмі, однак називає себе націоналістом і завзято критикує міграційну політику ЄС.

Невдала спроба об'єднання

А втім, на початку повномасштабного вторгнення російське громадянство та екстремістське минуле стали на заваді повноцінній інтеграції Нікітіна та його однодумців до лав ЗСУ - тим більше в якості відокремленого національного підрозділу. Засновники РДК провели перші місяці у складі "азовського" батальйону тероборони, а влітку 2022-го року їх та кілька інших загонів колишніх азовців забрало до себе Головне управління розвідки. "Певно, що Буданов, який підпорядковується безпосередньо президенту, мав свої критерії довіри, відмінні від армійської контррозвідки", - зазначає в розмові з DW військовослужбовець, що був причетний до створення російських добровольчих формувань.

Шеврони РДК
Офіційна емблема РДК - так звана "спайка", символ російської білоемігрантської орагнізації "Біла ідея", чий засновник Віктор Ларіонов та чимало учасників воювали у Другій світовій війні на боці нацистської Німеччини, зокрема у "Російській визвольній армії" Андрія Власова. Вище - валкнут, один із символів германського язичництва, що став однією з емблем неоязичництва. Фото: STR/NurPhoto/picture alliance

На той час ГУР вже розкручував "Легіон "Свобода России" як головний підрозділ російського антипутінського опору, куди йдуть воювати і емігранти, і полонені, і перебіжчики. Однак спроба об'єднати сили провалилась - РДК прагнули зберегти власну структуру і не хотіли воювати під командуванням "лібералів", а в "легіоні" побоювались, що вчорашні екстремісти відлякають від руху європейську підтримку. "Зрештою в ГУР погодились, що мати два російські підрозділи інформаційно вигідніше ніж один - кожен зможе вербувати прихильників і пропагувати крах Кремля у своїй ніші", - розповідає співрозмовник DW.

Гучно заявивши про себе першими вилазками на територію РФ навесні 2023 року, РДК та "Свобода России" втім почали конкурувати за увагу і допомогу російської еміграції. При цьому обидва підрозділи були схильні применшувати вплив і важливість один одного. "Це просто піар-проєкт. Ці люди воювати не вміють. Левову частку роботи виконував саме "Легіон". А РДК бігало, клеїло наклейки, знімало щось", - так на закритій відеоконференції опозиційного Кремлю "З'їзду народних депутатів" у липні 2023-го року розповідав про рейди Максиміліан Андронніков, заступник командира "Легіону "Свобода России", відомий під позивним "Цезар". Щоправда в січні 2024-го, коли запис конференції оприлюднив один із її учасників, Цезар був змушений забрати свої слова і вибачитись.

Відтоді російські добровольчі підрозділи уникають коментувати діяльність один одного. "Ми ближчі до Сибірського батальйону, ніж до людей з "Легіону "Свобода России". Вони самі по собі. У нас спільна мета, але ми йдемо різними шляхами", - уникає пояснень Капустін у розмові з DW.

Звідки поповнення?

Згаданий ним батальйон "Сибір" - ще один підрозділ ГУР, що складається з російських добровольців. За задумом він мав об'єднувати вихідців з азійських регіонів РФ, що прагнуть постімперського розділення держави. На практиці ж, туди направляють усіх, кого відлякує праворадикальна естетика РДК, пояснюють у Громадській раді - організації російських емігрантів, яка допомагає мешканцям РФ долучитись до війни проти власної держави. У Громадській раді також стверджують, що отримують "сотні" заявок від добровольців, але скільки з них справді потрапляє до підрозділів ГУР після усіх перевірок достеменно не знають.

РДК активно рекрутує новобранців зсередини Росії через соцмережі та телеграм-канали. Зв'язки і авторитет Капустіна та Льовкіна серед російських неонацистів та футбольних хуліганів очевидно допомагають у такій вербовці. Проте власні підрозділи ці субкультури мають і в російській армії - це створений торік на базі 119-го гвардійського полку повітряно-десатних військ батальйон "Москва" та більш старші підрозділи "народної міліції ДНР" "Русич" та "Еспаньойола". 

"У нас уже насправді на території Росії є повноцінна мережа підпілля, яку ми і далі розбудовуємо. Сходять з рейок потяги, горять будівлі, горять волонтерські центри, де збирають допомогу солдатам МО РФ", - стверджує Денис Капустін.

А втім, подібну мережу інформаторів всередині російських ультраправих вочевидь мають і російські спецслужби, які тільки в березні 2024 року повідомляли про затримання у Москві та Санкт-Петербурзі груп прихильників РДК, котрі начебто готували теракти проти військових. Ще один посібник підрозділу начебто підірвався на саморобній вибухівці під час затримання у Самарській області. За твердженням ФСБ, його начебто завербував Олександр Кудашев, один із небагатьох добровольців РДК, хто перебрався в Україну вже після повномасштабного вторгнення і відкрито називає своє ім'я.

В інтерв'ю "Радіо Свобода" Кудашев згадує про ще одного самарця - колишнього найманця ЧВК "Вагнер", який потрапив у полон, а потім зголосився воювати за РДК. Йдеться про Владислава Ізмайлова - минулого червня він буквально перед обміном погодився на пропозицію Капустіна і вийшов з автобусу з полоненими. Відеозапис цього активно поширював сам підрозділ, а потім і ЗМІ. Інші військовослужбовці в інтерв'ю російським ЗМІ згодом називали цю сцену постановкою. Восени 2023 року Капустін агітував вступати до РДК в таборах для полонених. "Є полонені, які погодилися, і вони показали себе дуже-дуже добре. Отже, експеримент безперечно вдалий, але ми все одно складаємося переважно з добровольців", - розповідає Капустін DW.

Подібні методи вербування вочевидь дають російським спецслужбам можливості засилати своїх агентів до добровольчих підрозділів. Водночас у РДК, стверджують, що досі такі спроби мули марними - потенційних провокаторів відфільтровує контррозвідка.

Наскільки РДК самостійні?

Чисельність "Російського добровольчого корпусу", так само як і інших російських підрозділів ГУР, лишається військовою таємницею. Але в їхніх назвах можна помітити очевидне перебільшення. Так, "корпус" мав би об'єднувати до 10 тисяч бійців, "легіон" - 3-6 тисяч, а "батальйон" - принаймні 500.  

Українська розвідка має власні причини підтримувати їхній імідж повноцінних з'єднань, що самостійно планують і ведуть бойові дії на російській території - адже вторгнення українських підрозділів на територію агресора можуть не схвалити чимало іноземних партнерів.

І вже ледь не спалахнув дипломатичний скандал. За повідомленнями бельгійських ЗМІ, влітку минулого року міністерство оборони Бельгії начебто офіційно вимагало від Києва з'ясувати обставини використання РДК під час рейду у Брянську область бельгійських гвинтівок і кулеметів, які за угодою про військову допомогу мали йти тільки на оборонні цілі. Відтоді російські добровольчі підрозділи часто затирають зброю на власних фото і відео. Денис Капустін пояснює DW, що підрозділ використовує в рейдах до РФ виключно трофейну зброю і техніку. 

Американські автомобілі HMMWV, підбиті у Бєлгородскій області в травні 2023 року
Фото американських HMMWV, підбитих у Бєлгородскій області в травні 2023 року, поширювало російське міноборони Фото: Russian Defence Ministry/TASS/picture alliance

"Нам вдається відвоювати в росіян деяку захопленому ними західну зброю. Наприклад, у Бахмуті вони захопили багато "хамів" (американських військових автомобілів HMMWV. - Ред.). Якщо нам вдається їх відвоювати, то ми лишаємо їх собі", - розповідає він. Водночас визнає, що українське командування підтримує рейди на російську територію: боєприпасами, медичною допомогою та артилерією. "Ми плануємо ці операції разом, але ми громадяни Росії і діємо в своїх інтересах", - переконує Капустін DW.

Інтереси РДК та інших російських добровольців вочевидь поки що переважно інформаційні: поширення своєї власної популярності та демонстрація поганого захисту власних кордонів РФ. Це мало б сприяти деморалізації мешканців Росії, особливо під час останніх президентських виборів, пояснюють вони. "Наша мета повалення російського уряду. Але наша чисельність поки що недостатня, щоб захоплювати районні центри та міста й утримувати їх", - визнав Денис Капустін, підбиваючи результати останнього рейду. 

Однак цей рейд був вигідний і ЗСУ - у першу чергу тим, що відтягнув російські сили від інших ділянок фронту, зокрема на авдіївському напрямку і херсонському лівобережжі. Принаймні, так заявляють самі добровольчі підрозділи і говорять про понад півтори тисячі вбитих і поранених російських військовослужбовців за час останньої "спецоперації". Якщо зіставити ці цифри із заявами російського міноборони про втрати супротивника, може скластися враження, що за десять днів активних боїв на Бєлгородщини з обох сторін поліг принаймні армійський полк.

Російські військові, на диво, рідко демонструють зізнання добровольців, що потрапили в полон під час рейдів на територію РФ. У березні цього року, під час активних протистоянь пропагандистський телеканал RT оприлюднив допит бійця РДК, начебто полоненого у Курській області. "Наше завдання було зайти, пофотографуватись, але зустріли нас дуже гаряче", - розповідає на поширеному відео чоловік із прихованим обличчям. Втім, впадає в око його "піксельний" камуфляж - статутна форма ЗСУ, яку іноземні підрозділи ГУР майже не носять.

Денис Капустін в інтерв'ю DW натомість каже, що його бійці не здаються в полон, а радше готові себе вбити. Його самого та кількох інших командирів РДК у РФ заочно засудили до довічного ув'язнення за держзраду і тероризм.

Матеріал підготовлено за участі кореспондента DW Макса Цандера.

Дивіться також: 

Олександр Ябчанка з "Вовків да Вінчі" про мобілізацію в ЗСУ

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій