1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Здоров'я

За що звільнили міністра охорони здоров'я Степанова

19 травня 2021 р.

Максим Степанов був третім міністром охорони здоров'я України, якого звільнили лише за час пандемії COVID-19. Йому закидають провал вакцинації від коронавірусу та буксування медичної реформи.

https://p.dw.com/p/3tbYN
Ексміністр охорони здоров'я України Максим Степанов
Фото: Olena Khudiakova/Avalon/picture alliance

В Україні знову, втретє з початку пандемію COVID-19, вакантна посада міністра охорони здоров’я. Верховна Рада України, у вівторок, 18 травня, проголосувала за відставку міністра охорони здоров'я Максима Степанова. Відповідне рішення підтримали 292 народні депутати. Подання на звільнення Степанова з посади вносив особисто прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Виступаючи з трибуни, він назвав основною причиною такої ініціативи повільний прогрес із щепленням та поставками вакцин в Україну, хоча головним завданням, яке стояло перед міністром на 2021 рік, було забезпечення України достатньою кількістю вакцин вже в першій половині цього року. "Наразі в Україну поставлено 2,3 мільйона доз вакцини. Це важко назвати ефективною роботою міністра охорони здоров'я", - заявив Шмигаль.

Провалена вакцинація від COVID-19

За даними проєкту "Наш світ у даних" Оксфордського університету, який збирає офіційні дані про перебіг пандемії COVID-19 з різних країн світу, Україна посідає останнє місце за кількістю вакцинованих від коронавірусу в порівнянні з усіма сусідами. Принаймні одне щеплення в країні отримали лише трохи більш ніж два відсотки населення. Тоді як у сусідній Угорщині цей показник становить майже 49 відсотків, у Польщі - 30,8 відсотка, в Румунії - 20,6 відсотка, у Словаччині - 26,3 відсотка. Кращою, ніж в Україні, є ситуація і в пострадянських країнах-сусідках. У Росії принаймні одну дозу вакцини отримали майже 10 відсотків населення, у Молдові - 5,2 відсотка, у Білорусі -3,2 відсотка.

Читайте також: Вакцина від коронавірусу BioNTech/Pfizer: що про неї відомо

Максим Степанов каже, що робив усе, аби забезпечити країну вакцинами, натомість через дефіцит препаратів у світі Україні не вдалося отримати її бажаної кількості. На його думку, "провал вакцинації стався в усьому світі". "Вакцини і імунізація - це, в першу чергу, політика і економіка, а вже потім дружба і добросусідські відносини. Виробники спочатку закривали внутрішній попит (країн, де зосереджено виробництво. - Ред.), а вже потім виконували зовнішні поставки", - сказав Максим Степанов з парламентської трибуни перед своєю відставкою. При цьому він зазначив, що навіть за таких умов Україні вдалося законтрактувати 34 мільйони доз від світових виробників з поставкою вже в цьому році. Це 20 мільйонів доз вакцини компанії BioNTech/Pfizer, а решта - препарати Novavax, Sinovac Biotech та вироблені за ліцензією AstraZeneca.

Чоловік отримує щеплення від коронавірусу - вакцинація від COVID-19
В Україні від коронавірусу вакциновано лише дещо більш ніж два відсотки населенняФото: Mykola Berdnyk/DW

Експерти дивуються подібним заявам ексміністра. Адже Україна почала перемовини з виробниками вакцин тоді, коли у Євросоюзі вже стартувала вакцинальна кампанія. Перший договір про постачання вакцин був підписаний Україною лише 30 грудня минулого року. "Це дивні виправдання, адже є країни, де ситуація гірша з точки зору переговорних позицій, аніж в Україні, а економіка слабша, і немає такої міжнародної підтримки. Це стосується, наприклад, Сербії, Молдови, Албанії. Але ці країни далеко попереду від України у вакцинації від коронавірусу. Дефіцит вакцин був у всіх, але позаду лише Україна", - каже співзасновник аналітичної платформи "Український центр охорони здоров'я" Павло Ковтонюк.

Неефективна боротьба з пандемією

За словами експерта, критика роботи Максима Степанова цілком обґрунтована. Він вважає, що ексміністр не впорався із завданнями, які стояли перед ним одразу після призначення у березні 2020 року. Зокрема, він так і не створив ефективну систему запобігання поширенню COVID-19 та швидкого виявлення нових випадків зараження коронавірусом. Окрім цього, йому не вдалося мобілізувати ресурси для комплектації лікарень захисними костюмами для лікарів, апаратами штучної вентиляції легень та киснем для хворих на коронавірус, констатує Ковтонюк.

За це Степанова критикують і в опозиції. "Пане міністре, протягом усього цього періоду боротьби з пандемією Ви успішно провалили різні етапи цієї боротьби. Починаючи від того, що країна опинилася без масок на початку пандемії та після того. Навіть попри виділення коштів в ковідний фонд Ви кисень почали закуповувати виключно восени. Ви не використали кошти на бронювання вакцин для того, щоб формувати вакцинувальний кошик в Україні", - дорікала Степанову депутатка з фракції "Європейська солідарність" Іванна Климпуш-Цинцадзе з трибуни парламенту у вівторок.

Пацієнт із ковідом у лікарні Ужгорода
Критики закидають Максиму Степанову неякісну боротьбу з пандемією COVID-19Фото: Serhii Hudak/Avalon/Photoshot/picture alliance

Депутати українського парламенту вже давно прагнули відправити Максима Степанова у відставку. Підписи за це почали збирати у листопаді минулого року. Деякі виступали за звільнення Степанова ще в травні 2020-го через скандальну закупівлю захисних костюмів для медиків. Ці костюми були придбані в Китаї майже за майже вдвічі вищими цінами, ніж аналогічні костюми українського виробника. Їх поставили в Україну із затримкою на місяць.

Читайте також: Як обманюють пацієнтів, або Чому безкоштовні послуги - не безкоштовні (відео)

Придбання костюмів для медиків, а потім і кисневих концентраторів для хворих на COVID-19 лягло на плечі волонтерів. Хоча сам Степанов у виступах на ток-шоу на українському телебаченні намагався переконати всіх, що кисень у лікарнях є. Не відступив від своєї позиції Максим Степанов і перед своєю відставкою. "Попри кричуще навантаження на медичну систему кисневих ліжок і апаратів штучної вентиляції легень вистачало всім. Хоча були і надкритичні ситуації, але ми пройшли їх разом зі всією країною", - заявив Степанов у Верховній Раді. За його словами, на початку пандемії по всій країні було 3,5 тисячі ліжок з киснем, а нині їх вже 68 тисяч.

Незаершений етап медреформи

Однак робота міністра - це не лише реагування на виклики пандемії. Протягом останнього року українська система охорони здоров'я мала завершити другий етап медичної реформи, зокрема закладів надання спеціалізованої допомоги. Але система досі працює зі збоями. "Сам Степанов активно виступав за скасування цього другого етапу, аргументуючи тим, що встановлені дуже низькі тарифи лікарням за обслуговування пацієнтів. Натомість обіцяв підняття зарплат лікарям. А в результаті зарплати так і не підняли, а лише ввели тимчасові доплати за лікування ковіду. Але ж ковід закінчиться, цих доплат не буде", - каже старший викладач Школи охорони здоров'я Києво-Могилянської академії, інфекціоніст Володимир Курпіта. Окрім цього, за його словами, Максим Степанов провалив реформування медичної освіти та системи громадського здоров'я. "Він багато що обіцяв, однак мало що з цього виконав за рік роботи", - наголошує Курпіта.

Є до ексміністра претензії і у пацієнтських організацій. Директорка благодійного фонду "Пацієнти України" Інна Іваненко вказує на те, що Максим Степанов намагався зруйнувати нещодавно реформовану державну систему закупівлі медичних ліків, адже у нього був конфлікт з  незалежною інституцією - державним підприємством "Медичні закупівлі". На початку цього року МОЗ звинуватило його у тому, що ДП "Медичні закупівлі" зірвало закупівлі ліків на суму майже один мільярд гривень, а насправді затримка була пов'язана з тим, що саме МОЗ довгий час не ухвалювало і не підписало вчасно документи на придбання, пояснює Іваненко. "Міністр Степанов - це повний провал для всієї системи охорони здоров'я. Він за кожної можливості намагався повернути міністерству функцію закупівлі ліків і контролювати це. Через це один мільярд гривень згорів, і пацієнти з важкими захованнями не отримали вчасно життєво необхідне лікування", - каже Інна Іваненко.

Серед здобутків - налагоджена система трансплантації органів

При цьому експерти відзначають, що єдиним проривом за керування Степанова стало налагоджування системи трансплантації органів. Завдяки цьому, за останні чотири місяці українські хірурги пересадили 42 нирки, 10 печінок і чотири серця, коли раніше такі операції майже не проводилися. "Реформа цієї галузі починалася ще за (виконувачки обов'язків міністра охорони здоров'я у 2016-2019 роках Уляни. -Ред.) Супрун. Треба віддати належне: команда міністерства за керування Степанова довела це до кінця", - відзначає Павло Ковтонюк з "Українського центру охорони здоров'я".

Наступника Максима Степанова Верховна Рада хоче обрати найближчим часом. Найбільш імовірною кандидаторую, яку обговорюють політики, є нинішній заступник міністра охорони здоров'я, головний санітарний лікар України Віктор Ляшко. Експерти сходяться на тому, що нині Україні потрібен кризовий менеджер. Перед ним стоятиме чимало викликів, з якими не впорався Степанов. Зокрема, у пріоритеті буде термінове налагодження поставок вакцин від COVID-19 та комунікація про безпечність і необхідність вакцинування від коронавірусу. Відповідно до соціологічного опитування, проведеного в травні соціологічною групою "Рейтинг", 42 відсотки  українців нині не готові вакцинуватися взагалі, ще 14 відсотків скоріше не готові робити щеплення від коронавірусу.