Свій і чужий. Десять років Папи Франциска

"Ви знаєте, це було завданням конклаву - дати Риму єпископа. Здається, мої браття, кардинали, дійшли майже до краю світу, щоб забрати його..."

10 років тому мало хто знав священнослужителя, який стояв на балконі собору Святого Петра, звертаючись до світу. Аргентинець Хорхе Маріо Бергольо, архієпископ Буенос-Айреса, ніколи не привертав до себе особливої уваги ЗМІ.

Тож багато глядачів після того, як пролунало його ім'я, запитували себе: "Хорхе який?" Однак церковні експерти знали, що тоді 76-річний священник уже брав участь у виборах наступника померлого Папи Івана Павла ІІ, але поступився німцеві Йозефу Ратцінґеру (Joseph Ratzinger), який пізніше став Папою Бенедиктом XVI.

Десять років по тому багато людей у всьому світі все ще хочуть знати, ким же є цей Папа і яких поглядів він дотримується. Часто він викликає у людей довіру, але у чомусь і залишається чужим. Однак одне ясно: Папа Франциск відрізняється від своїх попередників.

Програма імені

Бергольо став першим в історії Папою, котрий обрав ім'я Франциск. І це було сенсацією в сенсації. Понтифіки завжди схилялися перед засновником ордену Франциском (1181/82-1226) і його відданістю радикальній бідності. Але вони ніколи не ухвалювали рішення прийняти це програмне ім'я.

"Папа Франциск - єзуїт-францисканець", - говорить у розмові з DW нідерландський кореспондент у Ватикані Гендро Мунстерман. За його словами, Франциск цінує бідність, простоту, довкілля, міжрелігійний діалог. "Він хоче полагодити церкву, як святий із ХІІІ століття, тому що вона зіпсувалася", - зазначає оглядач.

Мунстерман, який сам є теологом, спостерігає й аналізує Франциска від початку його понтифікату. За його словами, із березня 2013 року у Ватикані з'явилося багато маленьких ознак бідності і простоти: Франциск ходив у стоптаному взутті, оселився не в Апостольському палаці, а у ватиканському гостьовому будинку. Він завжди ставить у центр своєї уваги людей з маргінесу суспільства, біженців або мігрантів. Коли він подорожує, його можна побачити в маленькому італійському автомобілі.

Звернений до узбіч

За цими маленькими ознаками стоять великі слова. Через свою екологічну енцикліку "Laudato si" (пастирський лист до Вселенської церкви), у якій він закликав до кращого ставлення до природи й людей у 2015 році, Франциск потрапив у заголовки світових ЗМІ. Побіжно це було і його спробою вплинути на всесвітню конференцію з питань клімату, яка відбувалася в Парижі восени 2015 року. Чимало зі своїх 40 закордонних поїздок він здійснив на периферію світової спільноти або тих чи інших національних суспільств. Чим довше він перебуває на посаді, тим гострішою стає його критика на адресу індустріальних країни і особливо європейців. А під час пандемії COVID-19 він постійно закликав допомогти біднішим країнам вакцинами.

Це відповідає змінам, які, можливо, не є геополітичними, але все ж є геоцерковно-політичними. Франциск не є європейцем - і це при тому, що Католицька церква традиційно мислила європоцентрично і зазнала сильного європейського впливу. "Зрозуміло, що Папа Франциск є першим справді глобальним Папою, незахідним Папою, який звільнив католицизм від ідеї моралістичного буржуазного католицизму середнього класу, який і досі визначав, що таке католицизм", - говорить в інтерв'ю DW церковний історик Массімо Фаджолі.

Читайте також: Папа Римський Франциск: Гомосексуальність - не злочин

Прощання з Європою

Ця думка напрошується, коли бачиш статистику. Згідно з останніми даними, опублікованими на початку березня, у світі налічується 1,378 мільярда католичок і католиків. З року в рік кількість віруючих зростає в Африці та Азії, відповідно, збільшується і їхня частка в загальній кількості католиків у світі. В Європі кількість католиків стагнує. Теж саме стосується кількості духовенства й ченців католицьких орденів. Різні напрямки католицизму віддаляюся один від одного. Схоже, що Всесвітня католицька церква складається з великої кількості різних католицьких церков.

Франциск став Папою Римським, коли скандали через сексуальні домагання вже потрясли Католицьку церкву в різних частинах світу. Принаймні таке враження складалося на той момент. Сьогодні питання сексуального насильства з боку чоловіків-священнослужителів є справді глобальною проблемою.

І Франциск діє у цій драматичній ситуації чіткіше, ніж його попередники. Для декого у Ватикані це заходить надто далеко. Він вирішує цю проблему по-іншому. Фундаментально. Франциск наказує церкві замислитися над собою. І для цього він набагато більше робить ставку на діалог, на більшу кількість розмов і прийняття думок, що відрізняються, ніж багато віруючих звикло за роки авторитарного правління з Ватикану.

Читайте також: Коментар: Католицька церква Папи Римського - моральний банкрут

Протилежні очікування

"Пророче поєднується у Папі Франциску із обережними сумнівами", - зазначає теолог Мунстерман. На його думку, цим він непокоїть усіх - і "тих, хто хоче змін (і сподівається на швидкі рішення), і тих, хто, навпаки, хоче залишити все, як є, або, можливо, навіть повернутися до старих добрих часів святого світу Баварії Бенедикта XVI". Франциск, за словами Мунстермана, є Папою, "який мислить процесами". За словами аналітика, його промови дають старт процесам і містять виклики. А Папа з ордену єзуїтів, на його думку, хоче цими процесами духовно керувати.

Франциск уже довгий час належить до найстаріших понтифіків в історії церкви. Старший за Бенедикта (2005-2013) на час його відставки чи Івана Павла ІІ (1978-2005) на час його смерті. Останнім часом Франциск часто пересувається в інвалідному візку, а програма його подорожей стає дедалі коротшою. І все ж, на думку експертів, у його десяту річницю його обрання питання того, що саме визначатиме його понтифікат, залишається відкритим. Безсумнівним є те, що нині і Католицька церква, і посада Папи стали іншими, ніж були у 2013 році.

Візит Папи до Києва й Москви так і не відбувся

Папа Франциск неодноразово заявляв, що збирається відвідати Київ та Москву. Умовою приїзду до України понтифік 11 березня назвав те, що він також зможе поїхати до РФ. "Я поїду або в обидва місця, або в жодне з них", - сказав він, додавши, що відвідати Москву він нині не може, але "це не неможливо". За його словами, на другий день після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він запропонував поїхати в Росію, але міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров йому відмовив. З 28 по 30 квітня Франциск має відвідати Угорщину та зустрітися з прем'єр-міністром країни Віктором Орбаном, а також із біженцями з України. Під час цього візиту Франциск хоче переконати Орбана допомогти з мирними переговорами між Україною та РФ, повідомляє AFP. За словами Франциска, у Ватикану немає "мирного плану", але є "миротворча служба", в рамках якої він працює над тим, щоб війна Росії проти України закінчилася.

Читайте також: Папа Римський готовий зустрітися з Зеленським і Путіним

Від початку вторгнення РФ в Україну глава Римо-католицької церкви неодноразово висловлювався про необхідність припинити бойові дії. Він згадував про Україну під час недільних молитов та закликав припинити страждання українського народу. Під час торішнього Хресного шляху у Страсну п'ятницю в Римі за присутності понтифіка хрест разом тримали уродженки України і Росії, що викликало різку критику в Україні. Наражалися на критику і висловлювання Франциска. Наприклад, після того, як Папа згадав про загиблу доньку ідеолога "русского мира" Олександра Дугіна Дар'ю як про невинну жертву війни, МЗС України викликало апостольського нунція в Україні для пояснень. Пізніше у Ватикані заявили, що ці слова Папи слід сприймати як "голос на захист людського життя, а не політичну позицію".