1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

NYT: Касетні боєприпаси США для Києва часто не розриваються

Олександр Куницький | Олександра Іванова
8 липня 2023 р.

Ймовірність відмови детонації у касетних боєприпасів, які США вирішили передати Україні, перевищує 14 відсотків, пише The New York Times.

https://p.dw.com/p/4TchK
Касетні боєприпаси
Касетні боєприпасиФото: Jessica Koscielniak/USA TODAY/picture alliance

Згідно з даними міністерства оборони США, касетні боєприпаси, які США вирішили передати Україні, містять старі снаряди, рівень відмови у детонації у яких становить 14 відсотків або навіть більше. Хоча Пентагон заявив, що цей показник становить 2,35 відсотка або менше, пише газета The New York Times у п'ятницю, 7 липня.

Видання посилається, зокрема, на загальнодоступний звіт про використання збройними силами США мін під час війни у Перській затоці 2002 року. Там зазначено: "У проведеному в липні 2000 року армією США дослідженні, присвяченому рівню відмови у детонації боєприпасів, повідомляється, що цей рівень у суббоєприпасах M42/46 перевищує 14 відсотків".

Читайте також: Україна надала США п'ять обіцянок щодо касетних боєприпасів

Які касетні боєприпаси планується передати Україні

Автори NYT припускають, що в Україну, швидше за все, відправлять 155-міліметрові артилерійські снаряди, кожен з яких може пролетіти близько 32 кілометрів, перед тим як розірватися в повітрі і випустити 72 невеликі снаряди, які зазвичай вибухають при попаданні по периметру овальної зони розміром більше, ніж футбольне поле.

Водночас Пентагон запевняє, що передані Україні боєприпаси є покращеною версією тих, що використовувалися США у 1991 році під час військової операції "Буря в пустелі", нагадують журналісти. "Але насправді все дещо складніше. Боєприпаси, що відправляються до Києва, можуть летіти далі, ніж більш ранні версії (цієї моделі касетних боєприпасів. - Ред.), проте вони містять ті ж снаряди, у яких відсоток нерозриву, за оцінкою Пентагону, є неприйнятно високим", - стверджують автори розслідування.

Читайте також: Навіщо Україні касетні боєприпаси від США?

Газета наводить думку полковника армії США у відставці, колишнього сапера Ела Восбура, який попереджає, що після закінчення воєнних дій в Україні виникне необхідність у масштабній просвітницькій кампанії з метою попередити мирних жителів про ризики, пов'язані з касетними боєприпасами, що не розірвалися, перш ніж ті зможуть безпечно повернутися додому. Раніше ООН та Україна неодноразово фіксувала використання касетних боєприпасів російськими військами.

Заборона касетних боєприпасів

Касетні боєприпаси включають ракети, бомби, реактивні та артилерійські снаряди, які розриваються у повітрі та розкидають легші снаряди на великій площі. Великий відсоток елементів касетних боєприпасів не вибухає одразу. Снаряди, що не розірвалися одразу, залишаються активними і можуть вибухнути у будь-який момент, покалічивши або вбивши людину навіть вже після завершення бойових дій чи навіть завершення конфлікту.

Застосування цієї негуманної та невибіркової зброї заборонено Конвенцією про касетні боєприпаси, підписаною в Осло 2008 року. Міжнародний документ набрав чинності 2010 року. Конвенцію підписали 110 країн, ще 13 підписантів хоч і підписали, але поки не ратифікували угоду. Конвенція передбачає заборону використання касетних боєприпасів, а також відмову від виробництва і зберігання. Утім, низка країн з найбільшими арміями світу, серед яких Україна, Росія, США та Китай, - не є підписантами конвенції.

Як РФ використовує заборонену зброю проти мирного населення