1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Качка: Київ пропонує сусідам механізм контролю над експортом

22 вересня 2023 р.

На якому етапі переговори щодо скасування заборони імпорту українського збіжжя, що Україна хоче досягти позовом до СОТ і які шанси досягти компромісу з сусідами - в інтерв’ю DW розповів торговий представник Тарас Качка.

https://p.dw.com/p/4WgTc
експорт зерна
Фото: Andrew Kravchenko/AP Photo/picture alliance

Українське збіжжя стало причиною загострення торговельної суперечки між Києвом та сусідніми країнами. Все почалося 15 вересня, коли Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт низки українських агротоварів до п'яти країн. З цим рішенням погодилися Румунія та Болгарія. А от Польща, Словаччина та Угорщина вирішили запровадити заборону в односторонньому порядку. У відповідь Київ вирішив подати позови на ці країни до арбітражу Світової організації торгівлі (СОТ). Крім того, пролунали заяви про перспективу накласти ембарго на імпорт польської цибулі, помідорів, капусти та яблук. Торговельна суперечка почала переходити у політичну площину. Однак згодом стало відомо, що в Києві та Варшаві готові вести переговори і шукати рішення з цього питання. Також надійшло повідомлення зі Словаччини, що є попередня домовленість про механізм, який може дозволити у майбутньому скасувати заборону на імпорт української агропродукції. Яким чином у Києві планують досягти компромісу, а також про перспективи позову України у СОТ - в інтерв'ю DW розповів заступник міністра економіки України, торговий представник Тарас Качка.

DW: Обмежувальні заходи щодо чотирьох категорій агроімпорту з України Єврокомісія запровадила ще 2 травня. Чому за понад чотири місяці не вдалося вирішити із сусідніми країнами всі питання щодо українського збіжжя і було допущено відкриту суперечку?

Тарас Качка: Я не згоден, що не було знайдено рішення. Воно є. За цей час ми зробили дуже багато для збільшення транзиту,  досягнуто досить багато домовленостей. Тому цей прогрес дозволив ухвалити рішення про непродовження заборони на рівні Єврокомісії. 

А які, на вашу думку, причини того, що Польща, Угорщина та Словаччина вирішили блокувати імпорт в односторонньому порядку? Зокрема, Польща аргументує заборону тим, що українське зерно замість транзиту продавалося за низькими цінами усередині країни. Чи дійсно це так і як тоді можна запобігти такій ситуації?

Ми розуміємо, що є така оцінка з боку Польщі. Але є різні точки зору, і в нас вона дещо відмінна. Тому ми запропонували механізм щодо спільного контролю над експортом саме до цих держав. Цей механізм є прийнятним для таких країн, як Румунія та Болгарія. Тому для інших країн також, я думаю, буде прийнятний. Цей механізм дозволить фактично на кожній транзакції перевірити обсяг попиту та ціни на українську продукцію.

Читайте також: Чому сваряться Україна і Польща та як їм помиритися

Ви могли б більш детально розповісти про цей механізм?

Це механізм верифікації та погодження експорту в п'ять країн - Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію. Він передбачає, що українська компанія, яка уклала контракт із певним суб'єктом в одній з цих країн, повинна звернутися до мінекономіки України для проходження верифікації і погодження цього експорту. Після такого звернення ми зв'язуємося, наприклад, з польською стороною, оцінюємо цю поставку, і якщо отримуємо згоду, то підтверджуємо експорт і митниця починає оформлення.

Тобто виходить такий собі ручний механізм експорту…

Тарас Качка
Тарас КачкаФото: Iurii Sheiko/DW

Так, тому що, хоч Україна й не створює жодних загроз, але відкриття ринку викликає напруження. Тому це досить важливий і вагомий крок з нашого боку.

Я так розумію, що цей механізм вже дає результат. Так, Словаччина пообіцяла після його запуску зняти заборону. Своєю чергою Київ може відкликати позов проти Братислави в СОТ.

Нині ми провели розмови щодо цього механізму з усіма п'ятьма державами. Обговорення знаходиться на різній стадії, але усі п'ять висловили готовність працювати щодо цього сценарію. Як остаточно буде оформлений цей механізм, це є предметом розмов з цими країнами.

Також міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зі своїм польським колегою Робертом Телусом напередодні погодилися виробити найближчим часом варіант взаємодії з питань експорту. Як проходять переговори з Польщею та Угорщиною?

Розмови відбулися і є сприйняття цього механізму. З Румунією та Болгарією є вже деталізованіше порозуміння, а з іншими трьома є робочий контакт.

Які шанси на домовленість, на вашу думку?

Ми впевнені, що цей сценарій буде сприйнято. Адже оцінка поки що позитивна і далі питання в деталях. Ми відразу запропонували конструктивне рішення щодо питань експорту. Але головна проблема полягає в тому, що дискусія більше емоційна. Зараз є наша базова пропозиція. Все решта, що ми анонсували і зробили,- це була реакція на національні заборони, які не є прийнятними. Адже не може бути таких заборон. Для нас принципово було відреагувати на такі заборони, беручи до уваги, що ми запропонували альтернативу.

Але позов до СОТ вже поданий?

Так. В понеділок ми подали три запити - базові документи, які передбачені процедурою.

І якщо вдасться досягти згоди, то вони будуть відкликані?

Я думаю, що вони втратять свою актуальність. Так буде коректніше.

А чому саме до СОТ було подано позов? Адже йдеться про європейський внутрішній ринок, а за торгівлю з ЄС відповідає Єврокомісія.

Ми вважаємо, що такі заборони не можуть запроваджуватися окремими державами. У нас насправді нема проблем з врегулюванням ситуації на зернових ринках. Є багато інструментарію. І для нас неприйнятна ситуація, коли окрема держава забороняє навіть один товар. Тому позов - це не є негативним кроком стосовно Словаччини, Польщі чи Угорщини. Це питання системи міжнародної торгівлі. Якщо інституції Євросоюзу ухвалили рішення, то ми очікуємо, що це рішення стосується всіх 27 держав-членів. Але були порушені базові правила договорів СОТ, і тому ми звернулися до цієї організації.

Чому Україні так принципово домогтися скасувати заборони імпорту з боку сусідніх країн? Адже транзитом можна продавати в інші країни Європи.

Ми досить тривалий час вступали у СОТ, і ЄС довго допомагав нам пристосувати нашу торговельну політику відповідно до міжнародних правил. В цих правилах є розуміння того, що подібних заборон не може бути. ЄС дуже довго вибудовував цю систему. І держави-члени ЄС мають дотримуватися цих правил. І Україна дотримується їх. Заборони можливі лише в унікальних випадках, зокрема для захисту продовольчої безпеки. Але всі вони чітко виписані. Тому із самого початку ми говорили, що форма національних заборон імпорту для нас неприйнятна.

Я скажу, що навіть рішення Єврокомісії 2 травня було сумнівне з точки зору підстав для запровадження заборон. Є процедури спеціальних розслідувань щодо захисних заходів. Вони передбачають збирання інформації, аналіз ринку, щоб з'ясувати, хто винен у цінових аномаліях і чи дійсно вони були. А різкі заборони не є коректними. Саме по формі. По суті ми розуміємо, що є велике збурення, зокрема на польському ринку. І ми готові з цим працювати. Але в угоді про Асоціацію України з ЄС прописано, що ми не можемо дискримінувати держав-членів. Тобто не можна заборонити лише певні польські товари. Тому ми й пішли в СОТ, це захист нормальної міжнародній торгівлі, яка важлива для всього ЄС.

Тут постає питання, чи  не може вплинути якось ця торговельна суперечка на вступ України до ЄС? Можливо, зараз поляки, угорці та словаки, припустімо, побачать загрозу і почнуть блокувати вступ України до ЄС… 

Звичайно, ми розуміємо ризики. Але це не означає, що ми не повинні захищати свою позицію. Зрештою, ми виступаємо не проти ринків країн, а проти інструментів, які, до речі, не правомірні з точки зору ЄС. Правила ЄС передбачають, що рішення про заборону мають ухвалювати інституції ЄС.

Читайте також: Українське зерно у передвиборчій боротьбі в країнах на сході ЄС

А є підрахунки збитків українських експортерів та фермерів через заборону імпорту з боку Польщі, Угорщини та Словаччини? Про яку взагалі кількість недоекспортованого українського збіжжя йдеться?

Ми розуміємо, що дуже багато зусиль було докладено на зміну процедур транспортування через Польщу. Раніше левова частка продукції спочатку експортувалася в Польщу, а потім вивозилася в треті країни. Але в митній статистиці все це виглядало як суто імпорт в Польщу. Зараз всі наші експортери, які їдуть через Польщу, відразу декларують в режимі транзиту. Тому це зайняло певний час для наших компаній. Це певне ускладнення.

Але треба звернути увагу не тільки на ті товари, які були заборонені Єврокомісією, а й на товари, які зненацька з'явилися в польському рішенні. Наприклад, борошно та ріпаковий шрот. З початку року ми експортували борошна на чотири мільйони доларів, шроту - на 10 мільйонів доларів. Яку шкоду це завдало? Я сподіваюся мінімальну, тому що рішення ми знайдемо швидко.

Раніше ви анонсували ембарго з боку України на імпорт цибулі, помідорів, капусти і яблук з Польщі. Тепер ці обмеження не плануються?

З огляду на те, що ми дійшли порозуміння і є діалог між міністрами сільського господарства України та Польщі, то всі інші питання поки не дискутуються. Але формально процедура антидискрмінаційного розслідування почалася в понеділок. Тобто в нас є час для ухвалення рішення. Поки ми конструктивно працюємо, то можемо менше ресурсів виділяти на це розслідування.

Вибори в Польщі: політики лякають населення мігрантами?

Пропустити розділ Більше за темою