1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ФРН забракло грошей на соцдопомогу. Усе через українців?

20 листопада 2023 р.

Дефіцит у новій системі виплат безробітним Bürgergeld перевищив три мільярди євро. Проблема у біженцях чи в самій системі? Для її підтримки ФРН доведеться збільшити розмір держборгу.

https://p.dw.com/p/4ZAGy
Плакат "Дякую, Німеччино, за допомогу" на мітингу в Мюнхені, 18 серпня 2023 року
Плакат "Дякую, Німеччино, за допомогу" на мітингу в Мюнхені, 18 серпня 2023 рокуФото: Sachelle Babbar/ZUMA/picture alliance

Уряд Німеччини прорахувався. Йому не вистачило закладених до бюджету на 2023 рік коштів на фінансування нової системи допомоги безробітним, запровадженої з 1 січня цього року під назвою Bürgergeld ("гроші для громадян"), а також на оплату їхнього житла та опалення. Дефіцит, як стало відомо тиждень тому, сягнув 3,25 мільярда євро. Втім, гроші для його покриття незабаром знайшлися.

Розміри Bürgergeld у 2024 році збільшаться

А 17 листопада надійшло повідомлення, що бюджетний комітет Бундестагу виділив додаткові 4,8 мільярда євро на фінансування цієї системи у 2024 році, тим паче, що розмір допомоги значно збільшиться у новому році - приблизно на 12 відсотків - головним чином через високу інфляцію. Таке рішення вимагатиме помітного збільшення запланованого на наступний рік дефіциту держбюджету, іншими словами, уряду доведеться ще більше позичати грошей.

Міністр праці ФРН Губертус Гайль в Бундестазі, 14 листопада 2022 року
Міністр праці ФРН Губертус Гайль в Бундестазі, 14 листопада 2022 року Фото: Bernd von Jutrczenka/dpa/picture alliance

Тож одержувачам Bürgergeld виплати не уріжуть, а навпаки, збільшать. Наприклад, щомісячна допомога на одну особу без дітей зросте з нинішніх 502 євро до 563 євро наступного року. У домогосподарстві з двох дорослих допомога збільшиться з 451 євро до 506 євро на людину, до того ж у сім'ях з дітьми до семи років передбачено 357 євро, підліткам до 14 років - 390 євро, а неповнолітнім до 18 років - 471 євро.

Однак на цій мобілізації додаткових засобів історія не закінчується, вона, по суті, лише починається. Дефіцит, що виник, і подальше багатомільярдне збільшення фінансування Bürgergeld викликали в Німеччині бурхливу політичну дискусію про подальшу долю цього стовпа соціальної системи країни. Постало ключове питання: чому уряд під керівництвом соціал-демократичного канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz), що так пишався цією новою системою, що замінила жорсткішу і тому нелюбу Hartz IV, так сильно прорахувався?

Одна з причин дефіциту - прийом біженців з України

Міністр праці ФРН соціал-демократ Губертус Гайль (Hubertus Heil) у розмові з журналістами пояснив дефіцит трьома основними причинами. Це надзвичайно висока інфляція і особливо стрибок цін на енергоносії, через що зросли витрати на опалення житла. Це відсутність економічного зростання в країні і навіть деяке зниження ВВП, що ускладнює пошук роботи безробітним. І це велика кількість громадян України, які, рятуючись від війни, знайшли прихисток у Німеччині.

Берлін, липень 2022 року. Ярмарок вакансій для біженців з України
Берлін, липень 2022 року. Ярмарок вакансій для біженців з УкраїниФото: Christoph Soeder/dpa/picture alliance

Їм, за рішенням уряду ФРН, було надано не статус біженців, а статус одержувачів Bürgergeld, який передбачає вищі виплати та ширші права. Таким чином їм не потрібно отримувати дозвіл на роботу, вони автоматично мають право на працевлаштування. Розрахунок був на те, що українки, адже близько 80 відсотків тих, хто приїхав у працездатному віці, - це саме жінки, досить швидко, принаймні після мовних курсів, знайдуть роботу, тим паче, що більшість із них мають вищу освіту.

Але цього в очікуваних масштабах не сталося, що змусило міністра праці Гайля в середині жовтня, коли він вже знав про величезний дефіцит у системі Bürgergeld, проголосити зміну політики щодо українських одержувачів допомоги у працездатному віці. Надалі від них активніше і наполегливіше вимагатимуть шукати роботу і погоджуватися навіть на ту, яка не відповідає їхній вищій кваліфікації. "Ми хочемо, щоб ці люди швидше проходили шлях від парти на інтеграційному курсі до робочого місця, і ми досягнемо цього", - заявив міністр.

Проте дискусія останнім часом триває у німецьких ЗМІ та у політичних колах не стільки про українських одержувачів Bürgergeld, скільки про саму систему. Може, запитують коментатори та лідери опозиційних партій, корінь проблеми саме в ній? Може, розміри допомоги настільки високі, що не стимулюють пошук роботи, а навпаки, прямо-таки підштовхують його одержувачів не поспішати з працевлаштуванням?

Читайте також: ФРН підтримує продовження дії механізму захисту біженців з України - Фезер

Опозиція та ЗМІ: Система не стимулює працевлаштування

Те, що такі підозри не позбавлені підстав, фактично підтвердив сам міністр праці Гайль, коли, виступаючи в телевізійній дискусії, сердито пригрозив: "Якщо хтось настільки дурний, що заради Bürgergeld звільняється з роботи, то він допомогу відразу не отримає" . Вона передбачена тільки нужденним, наголосив міністр, не треба плутати її з безумовним базовим доходом (який у Німеччині не запроваджували).

Генеральний секретар ХДС Карстен Ліннеман вимагає повної зміни нинішньої системи допомоги безробітним
Генеральний секретар ХДС Карстен Ліннеман вимагає повної зміни нинішньої системи допомоги безробітнимФото: Kay Nietfeld/dpa/picture alliance

Своєю чергою генеральний секретар консервативної партії ХДС Карстен Ліннеман (Carsten Linnemann) зажадав, як і належить представнику опозиції, "змінити систему", маючи на увазі систему Bürgergeld, щоб "створити більше стимулів для працевлаштування". Хто після півроку отримання допомоги все ще не почав заробляти, має йти на суспільно-корисні роботи, вважає політик.

Ключова проблема, впевнена велика регіональна газета Kölner Stadt-Anzeiger, "полягає у відсутності механізму, який би гарантував, що той, хто працює на повній ставці, наприкінці місяця справді мав би у своєму розпорядженні більше грошей, ніж ті, хто живе виключно на виплати держави". Різниця має бути настільки великою, що "навіть у тих, хто має погано оплачувану роботу, і думки не виникало б, що отримувати Bürgergeld було б легше", закликає видання. І вказує, що нинішній уряд Німеччини не врахував цього під час створення своєї нової системи допомоги.

"А чи є ще сенс працювати?", - задається риторичним питанням тижневик Der Spiegel і робить висновок, що "проблема полягає не в розмірі виплат, а в численності таких виплат". Різні міністерства проводять свою соціальну політику, через що виникла дуже комплексна система допомоги, фінансувати яку за умов пробуксування економіки стає дедалі важче.

Focus: Значну частину допомоги отримують мігранти

"Гроші для громадян" дедалі більше перетворюються на гроші для мігрантів", - стверджує, у свою чергу, на своєму сайті тижневик Focus і, посилаючись на Федеральне агентство з праці (BA), наводить цифри, згідно з якими цього літа Bürgergeld отримували 2,9 мільйона громадян Німеччини та 2,6 мільйона іноземців, з них 480 тисяч українців. Тому дефіцит коштів саме в цій системі лише частково пов'язаний з громадянами України, хоч вони, проте, відіграли важливу роль.

Якщо ж підсумовувати різні соціальні допомоги, що існують у Німеччині, то їхніми одержувачами є загалом майже 1,3 мільйона громадян України, а на другому місці йдуть сирійці та вихідці з інших арабських країн, їх серед одержувачів трансфертних платежів від держави близько 800 тисяч осіб, продовжує Focus. Із них 330 тисяч осіб отримують саме Bürgergeld.

Робота в Німеччині: українських біженців змусять працювати?