1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи обійдеться Україна без бензину й струму з Білорусі та РФ

10 лютого 2022 р.

У разі зупинки поставок пального з Білорусі і Росії Україні доведеться скрутно. Але чи зможе Мінськ дозволити собі піти на такий крок. І що могла б зробити Україна вже зараз для зменшення паливно-енергетичної залежності.

https://p.dw.com/p/46l2R
Лукашенко погрожує припинити поставки пального та електроенергії в Україну
Лукашенко погрожує припинити поставки пального та електроенергії в УкраїнуФото: picture alliance/dpa/U.Baumgarten

Білоруський правитель Олександр Лукашенко погрожує припинити поставки пального та електроенергії в Україну в разі загострення російсько-українського конфлікту. "Якщо ви (Україна - Ред.) зіткнетеся з Росією, ми будемо не з вами, ми відріжемо всякі поставки не тільки ПММ (паливно-мастильні матеріали - Ред.) разом з Росією. І електрику", - заявив днями Лукашенко в інтерв'ю російському телеведучому Володимиру Соловйову. Наскільки Україна залежить від таких поставок та чи зможе Білорусь собі дозволити піти на такий крок, з'ясовувала DW.

Замість власного виробництва - дешевше імпортне пальне

Українські експерти визнають: перекриття поставок білоруських та російських паливно-мастильних матеріалів боляче вдарять по українському ринку. Директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн малює доволі песимістичну картину: будуть закриті колонки на АЗС, зростуть ціни та процвітатиме торгівля на чорному ринку. "Причина - значну частку українського ринку пального займають РФ та Білорусь, а запасів в Україні нема. Законопроєкт щодо створення мінімальних стратегічних запасів нафти та нафтопродуктів вже розробляється років десять, але нині не відомо, де він", - сказав DW експерт.

Директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн прогнозує зростання цін на пальне
Директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн прогнозує зростання цін на пальнеФото: picture-alliance/dpa/J. Kalaene

За даними консалтингової компанії "Нафторинок", торік Україна спожила понад вісім мільйонів тонн дизельного пального, з яких власного виробництва - лише близько 14 відсотків. Імпорт з Білорусі склав майже три мільйони тонн, з Росії - понад два мільйони тонн. Тобто, разом понад 60 відсотків. Решту імпортували головним чином з Литви. Крім того, Україна закуповує невеликі обсяги дизельного пального в Греції, Індії, Ізраїлі, Італії та Туркменістані.

Водночас на українському ринку бензину Росія відсутня, натомість значна частка припадає на Білорусь. Торік в Україні було спожито понад 2,3 мільйона тонн бензину, з яких лише менше половини - власне виробництво. Решту імпортували, причому один мільйон тонн бензину надійшов саме з Білорусі, ще понад чверть мільйона тонни - з Литви та невеликий обсяг з Румунії. Україна також імпортує сировину для мастила - в основному з Білорусі та РФ, каже в розмові з DW аналітик консалтингової компанії "Нафторинок" Олександр Сіренко.

Нині єдиний в Україні нафтопереробний завод - Кременчуцький НПЗ, проєктна потужність якого нині становить 7,5 мільйона тонн, - завантажений навіть не на половину, каже директор консалтингової компанії "А-95" Куюн. Таку ситуацію він пов'язує з тим, що український ринок залитий дешевим пальним з РФ та Білорусі.

Читайте також: Регулювання цін на пальне в Україні - хто у виграші?

Скільки коштує енергонезалежність від Білорусі та РФ

На думку експертів, погрози Лукашенка мали б насторожити українське керівництво й підштовхнути його до заходів зі зменшення паливно-енерегтичної залежності від Білорусі та РФ. Вони закликають уряд не гаяти час. Тим більше, як зауважив Куюн, оперативно російські та білоруські поставки пального замінити не можливо. "Треба час на укладання контрактів та логістику. Лише танкер їхатиме мінімум два тижні. Якщо говорити про власне виробництво, то треба місяць-півтора для збільшення переробки, адже нема запасів нафти", - каже він.

На думку аналітика консалтингової компанії "Нафторинок" Сіренка, теоретично Україна могла б повністю відмовитися від пального з Білорусі та РФ. "Хоча такого ще й не робили", - додає він. Україна могла б закуповувати пальне в сусідів - у Польщі та Угорщині, крім того, в України є вихід до моря, завдяки чому можна закуповувати пальне з будь-якої точки світу, розмірковує Сіренко.

"Тобто, обсяги пального можна купляти будь-які, але питання ціни. Звичайно логістика буде дорожча. Але я хочу звернути увагу, що зростання ціни пального на гривню-дві за літр - не велика плата за енергонезалежність від агресора", - аргументує експерт.

Також уряд міг би допомогти імпортерам, наприклад, знизивши тарифи на перевалку в портах і залізничні перевезення пального, наголошує Куюн. "За нинішніх тарифів пальне з інших країн дорожче за російське і білоруське доларів на 50 за тонну, тобто десь 5-7 відсотків", - зазначив він.

Чи зможе Білорусь обійтись без українського ринку

Водночас опитані DW експерти впевнені, що втрата українського ринку буде серйозним ударом і для Мінська. За підрахунками Куюна, Україна займає в експорті нафтопродуктів Білорусі приблизно 70 відсотків.

Мозирський НПЗ у Білорусі працює в основному на Україну, а Новополоцький НПЗ (Нафтан), який працював більше на експорт до Європи, цього року також переорієнтувався більше на Україну, додає Сіренко. "Це сталося після накладення на білоруську нафтову промисловість європейських санкцій. Якщо білоруси закриють для себе український ринок, то я не знаю куди продаватимуть своє пальне. В Росію? Але там свого достатньо", - каже він.

Росія ж втрату українського ринку навряд чи відчує. "Вони переробляють приблизно 280 мільйонів тонн дизпалива на рік. Тому два мільйони тонн в Україні - це дрібниця", - зауважує Сіренко.

Електроенергетична незалежність

Інша ситуація з електрикою. За даними українського оператора НЕК "Укренерго", торік загальне споживання в Україні склало майже 155 мільярдів кВт-год, з яких менше одного відсотка білоруська та російська електроенергія. Також між енергосистемами України, Білорусі та Росії, які працюють синхронно, в обидва боки відбувалися незначні фізичні перетоки електроенергії. Крім того, між Україною та Білоруссю здійснювалася аварійна допомога: з Білорусі надійшло 13,2 мільйона кВт-год, а з України для Білорусі - 400 тисяч кВт-год.

У цілому Україна повністю забезпечує себе електроенергією, проте якщо завтра Білорусь заблокує поставки і не виконуватиме запити на аварійну допомогу, то є ризик, що у разі аварії певний період часу будуть без світла деякі промислові споживачі, зазначив DW колишній міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель. "Якщо Білорусь вже не дасть аварійну допомогу, то це стан війни для енергетиків. Такого ніколи не було", - сказав він.

Читайте також: Енергетичний безвіз: як Україна складатиме "випускний іспит"

Проте і ця залежність має зникнути в 2023 році, коли плануєтья від'єднання української енергосистеми від Білорусі та РФ і приєднання до Європейській мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E), каже DW директор спеціальних проєктів науково-технічного центру "Псіхєя" Геннадій Рябцев. "Чи приєднається Україна до ENTSO-E залежить від того, як проявить себе енергосистема в періоди робити в ізольованому режимі, який має продемонструвати надійність системи", - каже експерт. У пресслужбі НЕК "Укренерго" повідомили DW, що перше тестування роботи енергосистеми в ізольованому режимі заплановано на другу половину лютого, а друге - на червень липень.

Головний ефект такої синхронізації - електроенергетична незалежність України від Росії та Білорусі. В разі потреби країна зможе отримувати електрику з країн ЄС.

Енергосистема Європи: як Україна буде інтегруватися? (29.06.2017)