Ризик забути про Чорнобиль

Чорнобильська катастрофа ще не стерлася з пам'яті європейців, проте небезпека забуття існує, вважає співорганізатор конференції у німецькому місті Гезеке Петер Юнґе-Вентруп, який представляє міжнародну мережу освіти та знайомств Дортмунда. "Небезпека існує , якщо ініціативи на кшталт цієї, котрі здійснювали гуманітарну роботу, не матимуть це за пріоритет своєї діяльності."

У Німеччині сьогодні діє чимало організацій, які ведуть роботу з наслідками Чорнобиля, розповів Юнґе-Вентруп. Одна з ініціатив, представлена на конференції у Гезеке, присвячена документуванню життєвих історій ліквідаторів. Її автори - з університету баварського міста Регенсбурга.

З погляду Юнґе-Вентрупа, європейська громадськість існує два завдання на найближчі 10-15 років. Перше - створити культуру згадувань Чорнобиля як застереження. Друге і найважливіше - у співпраці з державою досягти корінного повороту в енергетичній політиці. Це означає: здійснити конкретні заходи для впровадження енергоефективності та відновлюваних видів енергії.

Громадський діяч з Дортмунда переконаний, українці мають зрештою "досягнути енергоефективності", а держава - "заохочувати громадян будувати свої будинки в інший спосіб, використовуючи сучасну ізоляцію". "Україна витрачає у перерахунку на ВВП у вісім разів більше енергії, ніж Німеччина. Якщо Україна не зробить енергоефективність своїм першочерговим завданням, то вона не матиме і економічного успіху",- впевнений Юнґе-Вентруп.

У Німеччині є відповідні знання і готовність поділитися ними, аби ці знання втілилися у конкретні проекти в Україні,- підкреслив співорганізатор конференції у Гезеке Петер Юнґе-Вентруп.

Між іншим, як повідомили організатори, серед 300 учасників триденної конференції (24-26 квітня) понад чверть - прибули з України. Щоправда, з 80 делегатів лише один представляє українську владу, і то опосередковано. Це співробітник посольства України в ФРН.