1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

В Україну прийшов «апсайклінг»

Анна Коталейчук17 вересня 2012 р.

В Україну прийшов «апсайклінг». Молоді художники перетворюють сміття на модні та корисні у побуті речі, рятуючи навколишнє середовище від пластику та поліетилену.

https://p.dw.com/p/169fc
Фото: Alina Kopytsya

«Апсайклінг» – це не просто переробка сміття. Англійське upcycling означає перетворення відходів на нові речі, якість яких значно краща за вихідний матеріал. Наприклад, сумка з пакетів від соку чи акваріум у корпусі від телевізора. Відходи таким чином піднімаються на якісно новий рівень – вони знову стають корисними у побуті або ж перетворюються на мистецькі об'єкти.

У Західній Європі слово «апсайклінг» вже давно стало звичним, а речі, зроблені зі сміття, користуються неабияким попитом. Для поціновувачів оригінальних дизайнерських ідей існують журнали та сайти, а на базі технологій апсайклінгу молодь створює старт-апи для розвитку власного бізнесу. Натомість в Україні переробка сміття у еко-дружні креативні речі – справа ентузіастів, для яких це – стиль життя. Апсайклінгом займаються екологічно свідомі активісти, дизайнери та митці. 

Нова тенденція

23-річна Юлія Войтенко прийшла до апсайклінгу, за її словами, «еволюційним шляхом» – дівчина відвідувала екоклуб у своєму університеті. Вона займається переробкою вже 4 роки – створювала абажури для лампи з рентгенівських знімків та обгорток для квітів, ремені з велосипедних шин, полиці для взуття зі старих картонних коробок, сумки, одяг. Для Юлії це давно стало стилем життя. «Це одна з багатьох хіпівських практик»,- жартує дівчина. Її брат також цікавиться лоукост-дизайном: він виготовив для себе крісло зі старих книг, поклавши їх одна на одну та зліпивши докупи.

Меблі дизайнера Аліни Копиці
Меблі дизайнера Аліни КопиціФото: Alina Kopytsya

Зацікавлення апсайклінгом для Юлі – це прояв активної громадянської позиції: «Я намагаюся викидати якнайменше того, що довго лежить у землі, практично не купую продукти в пластику, пакети та пляшки використовую повторно та заохочую до цього друзів». А ще Юлія не вживає у їжу продукти тваринного походження. Для неї веганство й апсайклінг – різні прояви однієї життєвої позиції. На переробку сміття дівчина також має філософський погляд: на її думку, категорії огидного накинуті на світ людиною, а багато того, що ми називаємо сміттям, насправді ним не є.

Апсайклінг-рух в Україні існує

Повагу до вторсировини має і художниця Аліна Копиця, якій 29 років. Разом із друзями в межах майстерні екодизайну PEREDELKI дівчина перетворює пластик та поліетилен на корисні у побуті сумки, килимки, меблі, м'які іграшки та біжутерію. Дизайнерська знахідка Аліни – сумки з колишніх рекламних банерів.

Намисто з пластикового сміття роботи Аліни Копиці
Намисто з пластикового сміття роботи Аліни КопиціФото: Alina Kopytsya

Апсайклінг дає для дівчини можливість повністю реалізувати себе в мистецькій сфері. Сьогодні Аліна є активним учасником апсайклінг-руху в Україні. Вона постійно проводить різноманітні майстер-класи: приходить у людні місця та організовує невеличкі воркшопи, залучаючи до процесу перехожих та паралельно пояснюючи їм важливість переробки сміття.

Свій досвід Аліна розширювала в Берліні, де протягом двох місяців перебувала у Центрі переробки вторинної сировини Kunst-Stoffe: «Мені надавали житло, студію, велосипед і допомагали в проведені виставки,– розповідає дівчина. – Моїм проектом було розроблення практичних речей, котрі можна буде створювати в Украіні задля популяризациї апсайклінг-руху». З тією ж метою дівчина виграла грант від Великої ідеї, а кошти витратили на проведення безкоштовних майстер-класів та виставки, а також друк інформаційної продукції. «Це надало нам сміливості та бажання рухатись далі»,– ділиться враженнями хужожниця.

Сміття та анімація


26-річна лікар-кардіолог Юлія Бугайова теж переймається проблемами екології, однак її вироби зі сміття – «більше особисті, ніж соціальні», говорить дівчина. Юлія працює у військовому шпиталі, однак за покликанням вважає себе художником. «Я дуже люблю папір, – розповідає дівчина. – Не можу просто так його викинути в смітник. У мене прискорюється серцебиття, коли бачу старі книжки чи журнали».

Абажур роботи Юлії Бугайової
Абажур роботи Юлії БугайовоїФото: Yulia Buhayova

У її квартирі завжди купа різних вирізок та шматочків, з яких Юлія робить абажури для ламп – собі та друзям. Каже, що це легкий спосіб змінити щось у своїй оселі. Крім того, на такому абажурі можна зробити написи-згадки, чи розмалювати з друзями. Сьогодні ж техніка апсайклінгу цікавить її із точки зору анімації. Нещодавно Юля створила свій перший мультик, для якого використала шматочки старого альбому.

Ентузіасти дедалі частіше об'єднуються в групи за інтересами, аби разом поширювати у суспільстві знання про апсайклінг та дбайливе ставлення до природи. Молоді митці переконані, що апсайклінг має усі шанси перетворитися на загальну тенденцію і в Україні.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій