Вікова дискримінація
31 серпня 2012 р.
Опитування, проведене Харківським інститутом соціологічних досліджень (ХІСД), виявило, що кожна третя людина старшого віку стикалася із дискримінацією за віковою ознакою (ейджизмом) у трудовій сфері (38,7%). При цьому найчастіше опитані зазнавали дискримінації при прийнятті на роботу (23,5 відсотки) та під час роботи (18,5 відсотків).
То «застарий», то «замолодий»
48-річна бухгалтер Ірина, розповідає, що знайти роботу у її віці може видатись нелегкою справою. Жінці останні кілька місяців відмовляли у роботі, посилаючись то на недостатню кваліфікацію, то на відсутність вищої освіти. «Справді, у мене немає вищої освіти, - говорить Ірина, - однак я маю гарні відгуки і 15 років досвіду роботи на посаді головного бухгалтера потужних приватних підприємств. Тому вважаю, що мене дискримінували через мій вік».
У львів’янки Олесі ситуація протилежна. Приватна фірма, куди зверталася про працевлаштування 22-річна випускниця економічного факультету, їй відмовила через те, що вона «замолода». «Я маю два дипломи і навіть певний досвід роботи, - каже Олеся, - але мені манівцями сказали, мовляв, через рік-два я одружусь, народжу двох дітей, а їм не вигідно брати таких людей». Коли Олеся затребувала у фірми причину відмови їй відповіли: «Ми знайшли більш підходящу кандидатуру», однак відмовилися письмово це підтвердити. «У мене склалося враження, що їм потрібна була людина після 25 років, у якої вже є діти», - скаржиться дівчина.
Міжнародний досвід
Новий закон «Про зайнятість населення», що набере чинності з 2013 року, містить кілька фільтрів для запобігання віковій дискримінації, зокрема, заборону встановлювати вікові обмеження в оголошеннях про вакансії. Утім, юрист кадрової агенції HeadHunter Ганна Воєводіна не вірить у дієвість цієї норми. «У США, наприклад, така норма існує, і спеціалісти говорять про її ефективність, - резюмує Воєводіна. - Однак там існує ще й заборона запитувати про вік кандидата на співбесіді, а у нас такої заборони нема, тому, на мою думку, ця норма декларативна». Дотримання такого правила призведе лише до втрату часу працівника і роботодавця, вважає юрист.
У Німеччині перший масштабний експеримент з впровадження анонімного конкурсу претендентів на вакансії розпочали ще два роки тому. Він тривав до початку нинішнього року. «Заявки на роботу були оформлені анонімно. Принаймі на першому етапі, щоб кандидати мали шанс на співбесіду, де зможуть переконати роботодавця у своїй компетентності», - розповіла DW уповноважена з питань боротьби з дискримінацією Крістіне Людерс.
До пілотного проекту було залучено вісім установ, як державних чи приватних підприємств, так і різних товариств. Більшість кандидатів використовували формуляр, в якому можна вказати дані лише про свою кваліфікацію. Решту заявок, де було зазначено особисту інформацію, у тому числі вік, відредагували – приховали особисті дані. Ульф Рінне з Інституту економіки праці, який брав участь у проекті, після довготривалого аналізу підсумовує – результат проекту позитивний. Хоча якщо у роботодавця були стереотипи щодо віку, статі чи національності заявника, то вони залишаться і під час співбесіди, яка все одно впливає на відбір.
«Ведмежа послуга» роботодавцям?
Ухвалений нещодавно в Україні закон «Про зайнятість населення», крім анонімності анкет, передбачає також звільнення від сплати єдиного соціального внеску роботодавця, якщо той укладе трудовий договір мінімум на два роки з молодим фахівцем або особою віком понад 45 років. Така норма є водночас стимулом і великим ризиком для роботодавця, вважають експерти. Якщо працівник не пройде випробувальний термін чи просто не впорається з обов’язками, роботодавцеві буде вкрай невигідно його звільняти. «Якщо роботодавець захоче розірвати трудовий договір, то змушений буде компенсувати державі досить великі суми», - зауважує Воєводіна – тому, я думаю, мало хто буде використовувати таку норму».
Крім того, новий законопроект передбачає, підвищення рівня кваліфікації для працівників понад 45 років за рахунок державних коштів. Щоправда, незрозумілими для експертів залишаються джерела такого фінансування.
«Сенс домагатися правди є»
Ірина та Олеся, зазнавши дискримінації, не стали доводити справу до суду, і так діє переважна більшість шукачів роботи. Згідно з даними Харківського інституту соціологічних досліджень, менше десяти відсотків тих, хто стикався з проявами ейджизму на роботі, намагалися боротись за свої права. «Сенс домагатися правди є», - каже юрист Харківської правозахисної групи Олена Ащенко. Їй вперше в Україні вдалося довести факт вікової дискримінації. Справа стала унікальним прецедентом в практиці українського судочинства, хоча суд таки відмовив у компенсації моральної шкоди.
Щоб довести факт дискримінації, юрист радить вимагати письмову відповідь з причиною відхилення кандидатури від роботодавця. У разі їхньої відмови - надсилати письмовий запит. «Вирішити спір можна на даний момент тільки через суд, - говорить Ащенко, - Однак без прямої письмової відповіді що-небудь довести у суді неможливо».
А ще юрист радить, щоб уже на етапі подання заяви про працевлаштування, вона була відповідним чином зареєстрована. Так роботодавець не зможе заперечити сам факт вашого балотування на посаду. А щоб убезпечитись від необґрунтованих відмов, експерт радить уважно читати класифікатор професій, закони і статут підприємства чи організації щодо вимог до їхніх працівників.