1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Таємна інформація

Олександр Савицький8 травня 2012 р.

Найбільш таємною в Україні є інформація про статки високопосадовців. Такого висновку дійшли громадські діячі й журналісти, за підсумками першого року дії закону "Про доступ до публічної інформації".

https://p.dw.com/p/14rm2
Фото: Fotolia/Vladimir Voronin

"Десять речей, про які суспільство так і не дізналося"– так назвали своє дослідження інформації, яку найретельніше приховує влада, представники громадського руху "Без цензури". Активістка цього руху Наталія Соколенко повідомила, що за рік з моменту набуття чинності закону "Про доступ до публічної інформації" українці так і не дізналися, яким чином орендується державна резиденція "Межигір'я", де мешкає президент Янукович, та про доходи і видатки депутатів Верховної Ради.

Найбільш "цинічними та знущальними", за словами Соколенко, були відповіді можновладців на запити журналістів та громадськості щодо генеральних планів забудови міст. За словами активістки, не дізналися журналісти і жодних подробиць державних закупівель НАК "Нафтогаз України". Соколенко зазначила, що більшість відмов у наданні суспільно значущої інформації, серед якої запити про статус та належність резиденції "Межигір'я", замовчуються провідними телеканалами, з яких отримують інформацію дві третини українців.

Судовий тиск

Заступник директора інформаційної політики Держкомтелерадіо Ігор Радзієвський повідомив, що за рік, що минув, до центральних та місцевих органів влади подано більше 33 тисяч запитів, більшість з яких задоволена. Чиновник нарахував близько ста скарг на приховування інформації і ще 150 судових справ про порушення права на отримання відповіді. За підрахунками Радзієвського, невдоволених виявилося лише близько одного відсотка, тож він назвав це "непоганим показником для країни, яка тільки почала впроваджувати таке законодавство". Той факт, що наразі в жодному органі влади не створено систему обліку інформації, Радзієвський пояснив тим, що ця норма закону означає заміну існуючої системи документообліку, що вимагає часу та коштів.

Керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба, своєю чергою, наголосив на тому, що у відповідність до закону "Про доступ до публічної інформації" слід привести ще більше 50 законодавчих актів. Адже саме на них часто посилається влада, коли відмовляє в наданні інформації.

Свобода слова по-українськи

Якщо ж журналісти та громадські активісти все ж стикаються з порушенням їхнього права на отримання інформації, необхідно обов’язково звертатися до суду, радить, зокрема, директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко. У разі програшу він закликає звертатися також до Європейського суду з прав людини. За словами Шевченка, половина таких звернень в суди задовольняються на користь позивачів. Щоправда, є і винятки: якщо у справах є "політична складова і інтерес вищих органів влади, виграти справу майже неможливо".

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій