Юлія Фішер: скрипка й фортепіано за один концерт

Любов до музики передалася Юлії Фішер від її матері, талановитої словацької піаністки, яка почала вже з трирічного віку вчити свою доньку грі на фортепіано. А у віці чотирьох років до цих занять додалося ще й опанування гри на скрипці. Але звісно, тоді займатися музикою вона почала несвідомо, переконана сьогодні 27-річна музикантка. «У трирічному віці діти не обов’язково захоплюються чимось самі. Просто в нашій родині фортепіано відігравало значну роль у повсякденному житті. А неподалік від нас жив дуже хороший вчитель гри на скрипці, про що знала моя мама. Він дійсно був фантастичним педагогом. І певно, саме тому, ще в такому несвідомому віці, мене просто зачарувала скрипка», - розповідає Юлія Фішер.

А перші успіхи маленької музикантки прийшли вже незабаром: їй було всього вісім, коли вона дала свій перший концерт для скрипки з оркестром, і всього дев’ять, коли вона вступила до Вищої музичної школи Мюнхена за фахом "скрипка". «Власне, скрипка була завжди на першому місці для мене. Лише у вільний час я грала на фортепіано, займалася не більше години на день. На заняття скрипкою йшло набагато більше часу», - каже музикантка.

Ризикований експеримент

Але любов до фортепіано ніколи не зникала, наголошує Юлія Фішер. Навіть більше того: під час одного з концертів у Старій опері Франкфурта-на-Майні скрипалька вперше після дуже тривалої перерви доторкнулась до клавіш на публіці. Вона просто відклала смичок і сіла за інструмент, вражаюче зігравши фортепіанний концерт Едварда Ґріґа. Така зміна амплуа відомого музиканта під час відповідального концерту – дуже нечасте явище в концертному житті. «Звісно. Думаю, що зробити таке було б непростим завданням для будь-кого з музикантів-професіоналів. Я не думаю, що буду ще дуже часто так робити. Це був, швидше, поодинокий випадок. Того разу гра на двох інструментах була своєрідним алібі для мене. Я просто подумала, що якщо я гратиму тільки на фортепіано, і в мене після перерви вийде не дуже, то люди будуть розчаровані через поганий концерт. А у своїй грі на скрипці я впевнена більше, тому й вирішила, що своє фортепіанне повернення обов’язково поєднаю зі скрипкою. Щоб принаймні половина концерту людям сподобалася», каже Юлія Фішер.

Однак публіці сподобався весь концерт. Глядачі навіть не помітили, наскільки складним завданням була зміна інструментів для музикантки. «Дуже складно братися знову за смичок після гри на фортепіано. Адже гра на скрипці – це передусім навантаження на дрібну моторику. Для неї не треба так напружувати мязи, як під час гри на фортепіано. Тому дуже складно після фізичного навантаження сконцентруватися на дрібній моториці. Виходячи з цього, моїм свідомим рішенням було грати спочатку на скрипці, а потім – на фортепіано», - пояснює музикантка.

Щоправда повторення такого подвійного музичного виступу Юлії Фішер було поки тільки один раз. Зрештою, у музикантки з’явилися нові завдання, пов’язані з народженням дитини. А ще – викладання у Вищій школі музики й акторського мистецтва, де вона ще з 2006 року обіймає професорську посаду.

Автори: Бйорн Волль/Леся Юрченко

Редактор: Євген Тейзе