1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Суспільне телебачення:

Лілія Гришко24 травня 2013 р.

У Росії почало мовлення громадське телебачення. Експерти, утім, сумніваються у його незалежності з огляду на суто бюджетне фінансування. Вони застерігають: Україні не варто йти цим шляхом.

https://p.dw.com/p/18cHh
Фото: GENYA SAVILOV/AFP/Getty Images

В Росії 19 травня почало мовлення Громадське телебачення. Щоправда, фінансуватимуть його не громадяни, а держава. З пересічних росіян на потреби суспільного мовлення нічого не стягуватимуть, натомість охочі підтримуватимуть канал пожертвами. Утім, експерти сумніваються, що канал найближчим часом може стати незалежним. Зрештою, за даними опитування російського фонду "Суспільна думка", за громадське телебачення не готові платити 80 відсотків російських телеглядачів і тільки 10 відсотків не проти фінансувати суспільний канал.

А хто платить, той, як відомо, і "замовляє музику". В обмін на державне фінансування влада отримала контроль над каналом. Зокрема, склад Ради Громадського телебачення затверджуватиме особисто російський президент Володимир Путін. Саме через це громадський телеканал вже розкритикували експерти. Вони переконані, що попри запевнення російської влади, Громадське телебачення не стане альтернативним джерелом інформації, оскільки повністю контролюється державою.

Де взяти гроші?

Чи можливе незалежне телебачення коштом бюджету?
Чи можливе незалежне телебачення коштом бюджету?Фото: Fotolia/Sergii Figurnyi

Якщо Україна наслідуватиме російську модель створення суспільного мовлення на базі Першого національного, то справжнього незалежного громадського телебачення у нас не буде", - вважає представниця організації "Репортери без кордонів" в Україні Оксана Романюк. "Все, що робитиметься за державні гроші, то залишатиметься гучномовцем влади. Потрібно створення саме громадського мовлення на незалежній платформі", - прокоментувала Deutche Welle Романюк.

Але хто фінансуватиме таку незалежність? Голова Незалежної медіапрофспілки України Ігор Луканов переконаний, що українці "дозріли", аби оплачувати свою інформаційну незалежність. Зрештою, у багатьох європейських країнах громадське телебачення існує саме за рахунок абонентської плати, яку сплачують телеглядачі. "Назріли певні зміни і люди готові своїм гаманцем підтримувати суспільний незалежний телеканал", - вважає Луканов. За його словами, коли у непідконтрольного владі телеканалу ТВі були фінансові проблеми, то небайдужі глядачі фінансово підтримали телеканал, який зарекомендував себе як неупереджений.

На базі Першого національного чи "з нуля"?

Ігор Луканов називає успішний збір коштів для ТВі свідченням готовності суспільства платити за якісний інформаційний продукт. На його думку, українці погодилися б сплачувати за справді незалежний громадський телеканал ту суму , яку вони платять за цілий пакет кабельного телебачення (а це від 50 до 100 гривень на місяць). "Люди зараз платять за телебачення, але не дивляться його, бо там або тупі розваги, або щось подібне", - констатує голова Незалежної медіапрофспілки. Він також вважає, що не варто створювати суспільний телеканал на базі державних ТРК. "Повинно бути нове поле для гри", - певен Луканов.

Втім, справа не у формі, а у змісті, наголошує юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай. На його думку, цілком прийнятно, аби громадський телеканал в Україні створили на базі нині державних ТРК, адже досвід створення такого суспільного мовлення є в інших країнах. "Головне - хто очолить такий телеканал і хто його контролюватиме. Все залежить від персоналій і суспільного аудиту", - переконаний експерт. Він вважає, що прозорість фінансування і публічна підзвітність мають лягти в основу українського закону про суспільне мовлення.

Два законопроекти

Демонстрація у Києві проти цензури на телебаченні
Демонстрація у Києві проти цензури на телебаченніФото: GENYA SAVILOV/AFP/Getty Images

Нині на розгляд у Верховній Раді чекають одразу два законопроекти про суспільне мовлення – урядовий та депутатський. В обох законопроектах відсутні норми про висвітлення діяльності органів влади, існує наглядова рада і передбачена незалежність від держави. Утім, і урядовий законопроект, і документ депутатів від опозиції передбачає фінансування суспільного мовлення з держбюджету. А це не дає можливості бути впевненим у повноцінній незалежності суспільного мовлення, зазначають експерти. Натомість депутати від опозиції наголошують на тому, що прописали у своєму законопроекті низку норм, щоб зробити мовлення максимально незалежним. Документ прямо забороняє втручання в редакційну політику суспільного мовника, суспільне мовлення, зазначено у законопроекті, керуватиметься в роботі затвердженими редакційним статутом і програмною політикою, зауважує один з його авторів, депутат від фракції "Батьківщина" Андрій Шевченко.

Втім, юрист Розкладай припускає, що ухвалення одного з цих законопроектів - далека перспектива. "На цьому тижні парламент мав розглянути ці законопроекти. Ще три дні тому вони були у порядку денному Верховної Ради. Тепер дивним чином щезли", - констатує Ігор Розкладай. Він припускає, що причиною зволікання є складна політична ситуація в Україні.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою