1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Тінь диктатури

Марк Кох, Інна Завгородня16 березня 2013 р.

Активісти правозахисних організацій закидають Папі Римському Франциску, що той недостатньо дистанціювався від військової диктатури в Аргентині 1970-х років. Проте їм бракує переконливих доказів.

https://p.dw.com/p/17z0s
Папа Франциск у молодості
Фото: Reuters

Далеко не всі аргентинці у захваті від нового Папи Римського Франциска. Президентка Аргентини Кристина Фернандес де Кіршнер привітала колишнього архієпископа Буенос-Айреса з обранням на посаду глави Римо-католицької церкви із деякою затримкою, до того ж доволі прохолодно. Воно й не дивно: схильна до популізму державний лідер та консервативний священик ще ніколи не були друзями в політичному сенсі. Та і в майбутньому це навряд чи зміниться.

Проте дехто не просто прохолодно ставиться до Папи Франциска, а й узагалі вважає його обрання помилкою. "Спершу ми думали, що це жарт. Для нас це не добре", - говорить Граціела Лойс, представниця організації "Родичі заарештованих та зниклих із політичних причин". Граціела Лойс та інші аргентинські правозахисники закидають Францискові занадто близькі зв'язки з військовою диктатурою в Аргентині 1970-х років. У ті часи Хорхе Маріо Бергольо очолював аргентинський орден єзуїтів.

Кристина Фернандес де Кіршнер та Хорхе Маріо Бергольо: фото з архіву
Вони не друзі: Кристина Фернандес де Кіршнер та Хорхе Маріо БергольоФото: Reuters

Серйозні закиди

Папу Франциска звинувачують у тому, що він знав про викрадення і застосування тортур до противників режиму. "Є достатні докази того, що Бергольо відігравав активну роль під час останньої військової диктатури. Вважається, що він передавав військовим інформацію і недостатньо сприяв розслідуванню певних справ", - вважає Карлос Пісоні з об'єднання HIJOS, яке до сьогодні займається пошуком зниклих жертв аргентинської диктатури.

Йдеться перш за все про двох єзуїтських священників, яких викрали та допитували у 1976 році. Звільнившись через п'ять місяців, вони стверджували, що на них доніс саме Бергольо. "Він як головний єзуїт не взяв на себе відповідальності й не виступив на їх захист належним чином", - критикує активістка Граціела Лойс.

Один з аргентинських адвокатів, який займається захистом прав людини, у 2005 році через це подав на Бергольо до суду. Це сталося за кілька днів до обрання Папи, тоді архієпископ Буенос-Айреса програв німецькому кардиналові Йозефові Ратцінґеру. Ще один випадок стосується молодої жінки, яка зникла за часів диктатури. Її брат начебто звертався до Бергольо і просив його про допомогу, але марно.

Брак доказів і відомий захисник

Обидва цих випадки розглядалися в судах, у яких Бергольо виступав у ролі свідка. Архієпископ відкинув звинувачення і запевнив, що навіть особисто зустрічався з диктатором Хорхе Рафаелем Віделою, аби попросити його про звільнення священиків. У своїй автобіографії священнослужитель так само відкидає звинувачення на свою адресу. Критикам Бергольо до сьогодні не вдалося надати переконливих доказів його провини.

Багато хто підозрює, що за допомогою цих звинувачень проти консервативного богослова ведеться політична кампанія. Його захисники заявляють, що Бергольо переховував ворогів злочинного режиму і сприяв їхній втечі за кордон. Окрім того, новообраний Папа має відомого за межами Аргентини захисника. Скульптор та письменник Адольфо Перес Есківель, який у 1980 році отримав Нобелівську премію миру за свою правозахисну діяльність, запевняв, що Франциск не співпрацював із диктатурою. "Він не мав із нею жодних зв'язків, - сказав Есківель. - Деякі священики були співучасниками, але Бергольо - точно ні".

[No title]

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою