1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Спостереження за виборами

Розмовляла Ольга Веснянка25 травня 2014 р.

В Україні працюють значно менше російських громадських спостерігачів за виборами, ніж планувалося. Представник місії Михайло Маглов розповів DW, що на заваді стали труднощі з акредитацією та проблеми на кордоні.

https://p.dw.com/p/1C6RA
Михайло Маглов
Михайло МагловФото: privat

Експерти, волонтери з Росії кажуть: приїхали, бо солідарні з українцями, хочуть показати прагнення громадян двох країн виступити єдиним фронтом за мир і демократію в Україні і РФ. Місію фінансово підтримує Фонд німецько-польської співпраці, Єврокомісія і Фонд Михайла Ходорковського "Відкрита Росія". Росіян запрошував російський рух за виборчі права "ГОЛОС", що входить до Європейської платформи за демократичні вибори (EPDE). У фахівців платформи є досвід моніторингу й виборів до німецького Бундестагу. Про різні аспекти роботи російських експертів розповів DW представник штабу місії російських спостерігачів Михайло Маглов у Києві.

DW: Близько 850 російських волонтерів були готові разом з українськими партнерами - "Опорою" і Комітетом виборців України спостерігати за виборами. Чому не всі працюють 25 травня?

Михайло Маглов: Ми у встановлені законом терміни почали отримувати акредитацію. Несподівано з формальних причин ЦВК нам відмовила. Платформа EPDE - об'єднання різних організацій країн "Cхідного партнерства" і РФ. Акредитацію подавали від однієї з європейських організацій. А ЦВК каже: не доведений зв'язок поміж російськими спостерігачами і Європейською платформою. Це рішення оскаржили українські партнери. Суд став на наш бік. Але ми призупиняли купівлю квитків для спостерігачів. Багато з них їхали за всій рахунок, і ми не могли їм гарантувати, що вони зможуть потрапити. З цими ускладненнями та ще й проблемами на кордоні приїхали 150-200 спостерігачів.

Хто ці спостерігачі?

Є російська організація "ГОЛОС", яка понад 10 років спостерігає за виборами в РФ і намагається зупиняти фальсифікації. Ще є "Сонар" і "Громадянин спостерігач". Закликали волонтерів цих рухів, а це люди, які не один раз спостерігали за виборами в Росії, брали участь і в міжнародних місіях, як-от у Литві, Сербії, Грузії. За нашою статистикою, це люди 25-35 років, мають середній і вище прибуток, а також вищу освіту. Вони були готові фінансувати свою участь у місії самостійно. Керівники відділів, підприємці, директори, молоді науковці, студенти останніх курсів.

Що їх спонукало їхати до України?

Це уже не вперше міжнародний моніторинг за участі цих росіян. Частина з них працювали на виборах в Україні у 2012 році. Їм цікава сама процедура, адже наше виборче законодавство відрізняється. Тим більше, щоразу в Україні закон покращується. Це люди, які поважають право, для них процедура і закон надзвичайно важливі. Їм байдуже, хто переможе. Та й мета місії - аби громадянські суспільства Росії і України стали ближчими. Надто в умовах, коли в РФ йде масована пропагандистська атака через ЗМІ. Єдиний варіант розуміння - коли людина сама їде, на власні очі бачить те, що відбувається в Україні. Що тут, наприклад, "злі бандерівці" не ходять по вулицях.

Українські правозахисники останніми днями заявляли, що членів місії зупиняли на українському кордоні, когось депортували, чи це так?

Хоча ЦВК затягнула з акредитацією, координатори все ж займалися логістикою приїзду. Ці спостерігачі мали запрошення від української організації. Але у частини виникли проблеми на кордоні. Декого з них і правда депортували, когось навіть з акредитацією не впускали. Нам відомо зараз про кілька десятків таких випадків. Наприклад, днями в Конотопі з різних поїздів зняли близько 20 людей і депортували до Брянська. Хтось з них поїхав додому. Інші ж там переночували в очікуванні на акредитацію, а потім з нею поїхали. Не без проблем, але вдалося запевнити прикордонників у тому, що це акредитовані спостерігачі.

Чи нема страху у тих, хто приїжджає до України, адже на Донбасі бойовики намагаються зірвати вибори?

Люди освічені, читають новини в інтернеті, вони знали куди їдуть. Буквально за кілька днів так багато охочих - під тисячу, отже, інтерес був великий. А чи розчаруються в Україні після проблем на кордоні - не знаю. Подивимося. Поїдуть в різні регіони країни, куди саме - з міркувань безпеки не можу сказати.

Нині декого з російських журналістів не впускають до України, як це оцінюють у місії? Як до цього ставитеся ви?

У нас короткотермінова місія - лише від відкриття дільниць до завершення підрахунку голосів. Може, інші міжнародні місії, які тривалий час спостерігають, зможуть надати оцінку недопущення деяких російських журналістів. Не кажучи про місію, а за моїми особистими спостереженнями, те, що не впустили журналістів з "Еха Москви", видання "Коммерсант", "Нової газети", які не є пропагандистами, складно зрозуміти дружнім до України росіянам. Ці представники ЗМІ, очевидно, їхали, аби повідомляти факти. Цікаво, що коли я прилетів з європейським документом, мене теж хотіли депортувати за відсутність візи.

Ви активно співпрацюєте з німецькими фахівцями?

Так, координаторка EPDE - Штефані Шиффер з Берліна. Є в рамках платформи й експертна місія, в якій працює в Києві депутат Європарламенту від Німеччини й експерт з відносин України і Росії з ЄС Вернер Шульц.

І наостанок. Нині вже у Москві перебувають затримані ФСБ у Криму двоє кримчан - кінорежисер Олег Сенцов і студентський активіст Олександр Кольченко. Питаю вас, не як представника місії, а як росіянина, який поважає права людини і добре знає російські реалії, - що може робити російська громадськість, аби допомогти переслідуваним?

На жаль, це не перші політв'язні в Росії. У державі поширена практика фабрикації кримінальних справ, як метод боротьби з інакомисленням. Це стало звичною справою, на жаль. У цій ситуації єдине, що можливо - треба безпосередньо підтримувати цих ув'язнених. Ідеться про адвокатську, матеріальну, моральну підтримку. І треба підтримувати їхні сім'ї.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою