1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Підтримка з Берліна: німецькі ліберали за вступ України в ЄС

Вибори Європарламенту – шанс дізнатися, як у Німеччині ставляться до бажання України стати членом ЄС. У своїх програмах Україну згадують три партії, одна з яких уперше підтримала Київ на шляху до Брюсселя.

Європарламент у Страсбурзі.

Те, чого роками домагаються українські дипломати від Брюсселя, сталося в Берліні. В Німеччині одна з політичних партій офіційно визнала, що Україна має європейську перспективу. Ідеться про Вільну демократичну партію (ВДП). У програмі німецьких лібералів на виборах депутатів Європарламенту, що відбудуться 7-го червня, написано:

"…Країни західних Балкан мають середньо- та довгострокову перспективу вступити до ЄС, що підтримує ВДП. Довгостроково це стосується і України".

Кінець табу

Досі німецькі партії старанно уникали однозначної позиції щодо перспективи членства України в ЄС. Найчастіше можна почути формулювання на кшталт: "Зараз це питання не стоїть на порядку денному". Що змусило вільних демократів порушити неформальне табу?

Вільні демократи мають спільні кольори з українським прапором.

"Для німецьких лібералів ясно, що Україна – центральна важлива країна в Східній Європі, - сказав у інтерв’ю "Німецькій хвилі" депутат Європарламенту і кандидат на нинішніх виборах Александер граф Ламбсдорф. - Це країна з великим, і, на нашу думку, досі фактично нереалізованим потенціалом, яка може відігравати важливу роль у стабілізації в Східній Європі та майбутньому добробуті. Ми вважаємо, що саме тому Україна повинна мати європейську перспективу. Але це не можна плутати з обіцянкою вступу упродовж певного часу або з обіцянкою надати в недалекому майбутньому статус кандидата (на вступ до Європейського союзу). У нашій програмі чітко записано: довгостроково є перспектива для України".

Напіврозчинені двері

Політолог Екарт Штратеншульте, директор Європейської академії в Берліні, закликає не переоцінювати виборчу програму ВДП. "Я думаю, що наголос зроблено саме на слові "довгостроково". У принципі це продовження тактики, коли кажуть: "На довгу перспективу – так, але зараз – ні". У ЄС це називається "стратегічна амбівалентність", або "політика напіврозчинених дверей".

Штратеншульте не вважає позицію ВДП сенсаційною для Німеччини. "У виборчій кампанії ця тема не відіграє жодної ролі. Вона також не відіграватиме жодної ролі в роботі Європарламенту нового скликання. Цей один абзац ніхто не помітив, він не спричинив у Німеччині жодних дискусій", - каже берлінський політолог.

Партія майбутнього глави МЗС?

Можливо, це пов’язано з тим, що вибори до Європарламенту загалом мають менше значення, ніж вибори депутатів бундестагу у вересні. Але саме у зв’язку з вересневими виборами принципова позиція ВДП щодо України в ЄС набуває ваги. Німецькі ліберали зараз переживають піднесення. Ще кілька місяців тому їхній рейтинг побив усі рекорди, сягнувши 17 відсотків. За підсумками виборів до бундестагу ВДП прагне утворити коаліцію з консервативним блоком ХДС/ХСС. Опитування показують, що шанси в такого об’єднання - дуже високі. Якщо це станеться, посаду міністра закордонних справ може отримати ВДП. У ФРН є традиція – молодшому партнеру по коаліції дістається портфель глави МЗС.

Петтерінг з Ющенком у Києві (квітень 2009).

У такому разі "українське питання" може стати приводом для конфліктів у можливому майбутньому уряді ФРН. Німецькі консерватори рухаються у зворотному від лібералів напрямку. Провідні політики ХДС віднедавна заговорили про привілейоване партнерство для України як альтернативу повноцінному членству в ЄС. Україну згадують в одному контексті з Туреччиною, проти вступу якої до ЄС виступає блок ХДС/ХСС. На це натякала канцлер ФРН і голова ХДС Анґела Меркель, про це ж кілька днів тому відверто сказав голова Європарламенту Ганс-Ґерт Петтерінґ.

Консерватори за "нові форми співпраці"

У виборчій програмі однієї з консервативних партій – баварського Християнсько-соціального союзу (ХСС) згадується Україна, але зовсім не так, як у лібералів. Ось що там написано:

"Ми підтримуємо цілеспрямований подальший розвиток партнерських відносин та політики сусідства з країнами, що межують із ЄС, наприклад, з Україною та Білоруссю. У наших інтересах створювати нові можливості та форми співпраці та тісного партнерства, на щабель нижче повноцінного членства в ЄС".

Християнсько-демократичний союз, очолюваний канцлером Меркель, Україну в своїй програмі не згадує. ХДС виступає за тимчасове припинення розширення ЄС заради "фази консолідації". "Посилення інституцій Євросоюзу має пріоритет перед розширенням. Виняток із цього правила можливий лише для Хорватії",- сказано у виборчій програмі ХДС.

Ліві підтримують розширення ЄС, але…

СДПН за розширення ЄС.

А як ставляться до України в ЄС німецькі партії лівого спрямування: соціал-демократи, Ліва партія й "зелені"? У програмі під назвою "Європейський маніфест" Соціал-демократична партія Німеччини підтримує подальше розширення ЄС за рахунок Туреччини й країн Західних Балкан. Але "під час розширення треба зважати на збереження дієздатності ЄС", - сказано в програмі соціал-демократів. "Крім того, треба цілеспрямовано розвивати європейську політику сусідства. Вона має стати ще більш привабливим інструментом співпраці для тих європейських країн, які не мають безпосередньої перспективи стати членом ЄС". Очевидно, мається на увазі Україна, але в документі її не названо.

Схожі тези можна знайти в програмах Лівої партії та "Союзу 90/зелені". Німецькі "зелені" підтримують розширення Євросоюзу, однак "лише хто готовий співпрацювати над вирішенням регіональних конфліктів та ефективно співпрацювати з сусідами, може стати членом ЄС". Україна в програмі не згадується, але цей пасаж можна інтерпретувати так, що в разі конфлікту України з Росією двері ЄС для неї мають залишатися зачиненими. Також "зелені" вимагають "нової європейської політики сусідства", спрямованої на посилення громадянського суспільства.

Програма Лівої партії згадує Україну разом з Росією, Білоруссю та Молдовою як сусідів ЄС і закликає краще враховувати їхні інтереси.

Автор: Роман Гончаренко

Редактор: Захар Бутирський

DW.DE

Також за темою