1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Лікарняні каси

Галина Стадник22 березня 2013 р.

Українці добровільно об’єднуються, аби здешевити лікування. На допомогу малозабезпеченим приходять так звані "лікарняні каси". Чи можна вважати таку ініціативу кроком у напрямку страхової медицини?

https://p.dw.com/p/182KS
Безкоштовна медицина - український міф
Безкоштовна медицина - український міфФото: Fotolia/Minerva Studio

Міф про безкоштовну медицину в Україні одразу розвіюється, як тільки пересічний українець потрапляє до державного лікувального закладу. З огляду на обмежене державне фінансування медичної галузі пацієнтам доводиться платити буквально за всі ліки. Не обходиться візит до лікарні і без майже обов’язкової "подяки" лікарю, бажано в грошовому еквіваленті…

Аби хоча б частково змінити ситуацію чи принаймні здешевити лікування у випадках захворювання, в Україні подекуди започаткували так звані "лікарняні каси". Це добровільні об’єднання, побудовані на принципі солідарності. За 20-30 гривень щомісячного внеску член такого об’єднання може розраховувати на отримання у період захворювання безкоштовних ліків, що прописав лікар. Зараз в Україні налічується понад 200 таких об’єднань у більшості регіонів країни. Серед пеншопрохідців були каси у Житомирській та Полтавській областях. Так, наприклад, Житомирська лікарняна каса налічує близько 200 тисяч членів, працюючи вже 13 років. За приблизними підрахунками Асоціації працівників лікарняних кас, близько мільйона українців є членами об’єднань.

Не визнана державою "солідарність"

У розмові з DW заступник директора Галицької лікарняної каси Андрій Тимків зауважує, що серед медиків наразі немає повного розуміння позитивної ролі таких об’єднань. "Проблема у тому, що медики не доносять інформацію до хворого про існування лікарняних кас, кас взаємодопомоги. А ще ми не відчуваємо підтримку з боку держави, жодного законодавчого закріплення. Нам і надалі доводиться працювати у статусі благодійної організації", - скаржиться Тимків. Говорячи про Галицьку лікарняну касу, він зазначає, що її членами є здебільшого працівники підприємств, з якими укладено договори, та пенсіонери.

Кожна з лікарняних кас має своїх лікарів-експертів, які перевіряють доцільність призначених медикаментів у рецепті, і тільки після цього хворий може отримати виписані ліки безкоштовно. Утім, за рахунок каси можна лікувати далеко не всі захворювання. Їх список у кілька разів коротший за список захворювань, що не передбачені договором. Приміром, не можна розраховувати на допомогу при лікуванні грипу, туберкульозу, новоутворень, венеричних захворювань, при вакцинації, у випадку виробничих травм тощо. До того ж особа має бути членом об’єднання не менше трьох місяців.

Вакцинація не входить до спектру послуг лікарняних кас
Вакцинація не входить до спектру послуг лікарняних касФото: AP

Недовіра через брак контролю

Саме з огляду на досить вузький спектр запропонованих послуг, а також брак довіри до таких об'єднань, лікарняні каси не можна порівнювати зі страховою медициною, переконаний юрист Олег Мицик. "Сама ідея такої солідарності – непогана, але немає гарантії, що у нас це не перетвориться у зловживання. Переважно так і стається. Прикладом цьому є ситуація з кредитними спілками. Діяльність таких груп взаємодопомоги законодавчо не прописано: немає детального механізму контролю та відповідальності, все на довірі. А спокуса зловживань дуже велика", - пояснює адвокат Мицик. Він переконаний, що справедливого розподілу коштів у таких об’єднаннях не буде, завжди знайдуться незадоволені, а у засновників залишається можливість лобіювати свій інтерес.

Треба тільки врегулювати?

"Медичне страхування в Україні вже діє", - запевнив в інтерв’ю DW голова Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. "Для чого тренуватися ходити на руках, якщо ногами швидше", - наводить порівняння Сердюк, говорячи про лікарняні каси як перехідний етап до страхової медицини.

За його словами, жодна з кас не виконує місії з повним набором інструментарію, яку може виконати страхова компанія. "Є прекрасний досвід страхових компаній, які за 40-50 гривень в місяць масово страхують сотні тисяч людей", - додає голова Ради. Державі тільки треба запровадити стандарти, атрибути страхування, щоб бізнесові запити українських страховиків не складали 30-40 відсотків, як то є нині, а, скажімо, 4 відсотки, за прикладом Польщі, додає Сердюк.

Спектр послуг, які на сьогодні пропонують страхові компанії дійсно є значно ширшим. Принаймні особа може отримати допомогу чи обстеження в приватних медичних закладах з якісним обладнанням, що не передбачено договором лікарняних кас, пояснюють експерти. Щоправда, пропозиції страхових компанії є більш привабливими для людей із середнім та високим статком. А лікарняні каси зрештою зосереджені на вузькій цільовій аудиторії малозабезпечених, для яких послуги страхових компаній є просто недоступними.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою