1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коментар: Символічне запізнення

Крістіан Ф. Тріппе
Крістіан Ф. Тріппе
12 березня 2015 р.

Федеральна канцлерка Анґела Меркель остаточно вирішила не брати участь у цьогорічному параді до Дня перемоги 9 травня у Москві. Це було важке, але необхідне рішення, вважає оглядач DW Крістіан Тріппе.

https://p.dw.com/p/1EpPh
Парад до Дня перемоги в Москві (фото з архіву)
Парад до Дня перемоги в Москві (фото з архіву)Фото: picture-alliance/dpa

Єдиним, що здивувало, був лише сам час ухвалення цього рішення. Навіть наближені до федеральної канцлерки співробітники очікували, що Анґела Меркель ще трохи почекає. Вони думали, що вона поспостерігає за тим, як розвиватиметься ситуація на Сході України, що вона так довго, як тільки можна, триматиметься за переговорний "чіп", який має велике символічне значення. І що вона спокійно зважить усі "за" та "проти".

День перемоги має надзвичайно велике значення для Росії. У цій країні немає іншого такого свята, чиє емоційне смислове навантаження хоча б віддалено нагадувало 9 травня. День капітуляції гітлерівської Німеччини - той день, який має для росіян основоположне значення, сильніше за значення Дня конституції, серйозніше - за 1 Травня, беззастережливіше за всі релігійні свята.

Друга світова війна була для Росії боротьбою за виживання

Радянський Союз під час Другої світової війни боровся за більше, ніж просто перемогу чи поразку. Росіяни боролися за своє виживання як народ, Росія - за виживання як культурна спільнота. Навіть за 70 років після її завершення російське суспільство не позбулося шрамів від війни проти нацистської Німеччини, яка забрала життя понад 20 мільйонів радянських громадян.

Все це відомо Анґелі Меркель, свідком усього цього вона сама була під час своїх поїздок до Росії у той час, коли була студенткою. Та попри це вона відмовляється від запрошення відвідати Москву під час офіційних урочистостей 9 травня цього року. Адже не можна виключити, що через Красну Площу в Москві парадом проходитимуть, у тому числі, й ті військові частини, які брали участь у неоголошеній війні в Східній Україні або в операції з анексії Криму.

Оглядач DW Крістіан Тріппе
Оглядач DW Крістіан Тріппе

У Другій світовій війні Росія протистояла німецькому фашизму. Та цими днями російська пропаганда знецінює цей історичний факт і здобуток, називаючи агресію Москви проти України так само "боротьбою з фашизмом" - цього разу з "фашизмом", як вони її називають, "хунти" в Києві. Можливо, і це зіграло роль у рішенні Анґели Меркель відмовитися від запрошення на трибуну на Красній Площі, яка розташована, до речі, у полі зору того місця, де наприкінці лютого цього року було вбито опозиційного політика Бориса Нємцова.

Для багатьох сьогодні Росія - це загроза

Але відмова Меркель відрізняється від відмов інших європейських лідерів. Поляки, литовці, естонці та латиші не хочуть брати участь в урочистостях з нагоди Дня перемоги, тому що із просуванням Червоної Армії на захід (під час Другої світової війни - Ред.) для них розпочалася нова епоха утисків і - що ще важливіше - тому що вони й сьогодні відчувають загрозу через неоімперіалістичну політику Путіна.

Натомість Меркель демонструє солідарність нагадуванням про страждання, яких завдали німецькі солдати народові Росії. Через день після офіціозних та військово-помпезних урочистостей вона хоче разом із Путіним покласти вінок на могилі невідомого солдата біля кремлівської стіни. Тиха шана в той час, коли будь-яке гучне слово дуже швидко може спричинити викривлене дипломатичне відлуння. Росіяни самі розберуться, як трактувати цей жест німецької канцлерки.

Досі не зрозуміло, як поведуться президенти США і Франції Обама і Олланд - чи візьмуть вони участь в урочистостях до Дня перемоги як представники тодішніх країн-союзників Радянського Союзу. Між тим достеменно відомо, що на парад прибуде північнокорейський диктатор Кім Чен Ин. Що він на ньому забув, залишається загадкою. Та Анґелі Меркель розгадувати її вже не доведеться.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою