Згубна і чарівна Лорелей

Гуляючи вздовж Рейну в Ассманнсгаузені, можна побачити багато припнутих корабликів. У цій замріяній місцині мешкають близько тисячі людей. Біля одного з суден стоїть жінка, яка час від часу голосно вигукує туристам навздогін: "Чи бажаєте поїздку до Лорелей?" Навпроти неї вже зібралася жменя туристів. Вони сидять на лавках на пристані, спостерігаючи за судном, яке наближається до берега.

Невдовзі судно наповнюється людьми й рушає вниз за течією Рейну до Лорелей. А точніше, до скелі, на якій видніється її статуя (на фото зверху). Гості зручно вмостилися на осяяній сонцем палубі з морозивом і холодними напоями. Щоб помилуватися рейнською красунею, вони прибули сюди з різних куточків Німеччини, з Нідерландів, США, Бразилії та Ізраїлю. Більшість чула про історію Лорелей, але переповісти її можуть далеко не всі.

Близько 20 мільйонів людей приїздять щороку в долину Середнього Рейну, аби здійснити одноденну екскурсію до відомої скелі. Від 2002 року долина Середнього Рейну між містечками Кобленц і Рюдесгайм, у якій знаходиться 132-метрова скеля Лорелей, належить до переліку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

До Лорелей з-за океану

Вітер розтріпує усім волосся. Пасажири усміхаються й фотографують старі замки, фахверкові будиночки і соковиті виноградники, повз які пропливає корабель. Минає близько півтори години, Рейн робить останній поворот, і з'являється скеля з Лорелей. Вона стрімка й висока, а легенди, міфи та поезії, складені про ліричну героїню, відомі навіть за Атлантичним океаном. Це підтверджує турист зі США.

Працівники судна з туристами завдячують своєю роботою Клеменсу Брентано. Поет епохи романтизму вигадав трагічну історію Лорелей у 1801 році. За його версією, вона була чаклункою з маленького селища і зачаровувала чоловіків своєю красою. Єпископ наказав відправити її в монастир. Дорогою до монастиря Лорелей попросилася ще раз глянути на свого коханого і кинулася зі скелі прямісінько в Рейн.

Та ця історія відома небагатьом. Літературною "зіркою" Лорелей зробив вірш, написаний Генрихом Гейне. Цей вірш був близько 300 разів покладений на музику. Найвідомішу класичну версію створив німецький композитор Фрідрих Зільхер. За версією Гейне, Лорелей була не чарівницею, а швидше русалкою, яка, подібно до сирен із грецьких міфів, занапащувала беззахисних матросів. 

Приносила нещастя, та не всім

Ніко Ґрадович ще ніколи не чув, як Лорелей співає, хоча вже п'ять років плаває на своєму судні повз її скелю. Капітану 31 рік. Можна сказати, що в його жилах уже тече рейнська вода, адже рід Ґрадовичів володіє поромним підприємством від початку ХХ століття. Середній Рейн вимагає від капітана майстерності, адже в вузьких поворотах річки треба розминатися з зустрічними суднами. Кажуть, Рейн біля "ніг" Лорелей, тобто під її скелею, сягає своєї найглибшої позначки - 25 метрів.

"Від любові не було жодного порятунку" ("Aus Liebesbande war keine Rettung mehr"), ідеться на початку вірша про Лорелей, написаного Брентано. Чарівниця, яка, за легендами, нікого не робила щасливим, неабияк допомогла родині Ґрадович, адже метушня навколо неї гарантує потік туристів. Ніко Ґрадович і надалі спокійно кермує своїм судном. Біляві красуні в долині Середнього Рейну, які здатні зачарувати чоловіків, - це переважно туристки.