1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"За" і "проти" поставок зброї Україні

Сергій Воропаєв, Брюссель9 лютого 2015 р.

Західні політики активно обговорюють можливість постачання Києву зброї, але поки безрезультатно. Стримуючі фактори - побоювання ще більшої ескалації конфлікту на Донбасі, а також корупція.

https://p.dw.com/p/1EYCw
Протиракетна система "Патріот" Бундесвер
Протиракетні системи "Патріот" німецького БундесверуФото: picture-alliance/dpa

Активніше за інших до постачань зброї Україні закликають депутати, причому як в ЄС, так і в США. Так, 15 січня Європарламент у своїй резолюції щодо ситуації на Донбасі нагадав, що іще в липні минулого року Рада ЄС скасувала ембарго на постачання зброї в Україну. "Таким чином, зараз немає заборон або юридичних обмежень щодо постачання оборонної зброї Україні країнами-членами", - написано в документі.

Три тижні потому подібного рішення дійшов і Конгрес США. Правда, конгресмени пішли далі своїх європейських колег і висловились за постачання Києву смертельної зброї, яка, на думку сенатора-республіканця Джона Маккейна, має збільшити ризик і ціну участі Росії в наступальних діях на Сході України.

"Заяви США про готовність надати зброю Україні - це сигнал для Росії", - вважає голова фракції Зелених у Європарламенті Ребекка Гармс. При цьому вона не впевнена, що нинішній президент США Барак Обама та його команда підтримають таку ідею з боку Конгресу. "Обама та його табір представляють ту частину країни, яка перенаситилася конфліктами за кордоном", - сказала Гармс в інтерв'ю DW.

Фракція Зелені Європарламент Ребекка Гармс
Очільниця фракції Зелених у Європарламенті Ребекка ГармсФото: picture alliance/Wiktor Dabkowski

Менше ризиків для цивільного населення

Між тим Київ просить у Заходу допомоги у вигляді зброї дедалі наполегливіше. "Ми хочемо підкріпити наш дипломатичний голос озброєнням, військовою підтримкою", - зазначив у суботу, 7 лютого, президент України Петро Порошенко, виступаючи на Мюнхенській конференції з питань безпеки.

Посол України при НАТО Ігор Долгов в інтерв'ю DW пояснив, що Київ потребує, перш за все, нелетального озброєння. За його словами, проблема українських силовиків на Донбасі полягає в тому, "щоб чітко розуміти обстановку". "А це - досить великий регіон. І не лише вздовж фронту, але і в глибину, оскільки сучасні системи можуть використовуватися з відстані до 100 км. Для управління та коригування вогню потрібно мати достатньо даних, а ці дані треба якимось чином отримувати", - пояснив Долгов.

Український посол також нагадав про тактику сепаратистів, яка, за його словами, полягає у встановленні ракетних установок посеред житлових кварталів та їхньому швидкому переміщенню після пострілів. "Потрібно діяти швидко і потрібно мати точні системи, які б дали можливість без ризику для цивільного населення та інфраструктури завдати по ним (позиціям сепаратистів - Ред.) удар", - сказав він, зазначивши, що більш технологічна та сучасна зброя дасть можливість зменшити руйнування та запобігти смертям мирних громадян.

Посол Україна Нато Ігор Долгов
Посол України при НАТО Ігор ДолговФото: privat

Стримуючий фактор - корупція

Однією з причин, через які Захід може не поспішати з постачанням зброї, є корупція в Україні. Таку думку висловив колишній віце-прем'єр-міністр з питань євроінтеграції, а нині депутат Верховної Ради України Григорій Немиря.

"Високий рівень корупції та відсутність розуміння, як могло статися так, що Україна, яка входила чи не до десятки найбільших країн-експортерів зброї, залишилася в ситуації, коли може виробляти зброю, і є зброя на складах, але вона або розкрадена, або в такому стані, що не може використовуватися ", - сказав він. Немиря нагадав, що за оцінками незалежних експертів Україна на сьогодні - чи не найкорумпованіша країна Європи. При цьому український політик також зазначив, що зараз в ЄС активно обговорюється теза про те, що постачання Києву зброї може стати додатковим фактором роздратування для Росії.

Європа боїться зростання напруженості

Генеральний секретар брюссельського дослідницького центру "Друзі Європи" Джиль Меррітт також вважає, що в багатьох європейських столицях сьогодні переважає страх. "Є побоювання та бажання уникнути ескалації. Ми і, зокрема, НАТО перебуваємо в стані, коли нас провокують, а ми намагаємося не бути спровокованими. Ми не хочемо посилення напруженості", - сказав він.

При цьому експерт висловив думку, що рішення про постачання Києву озброєння все ж можуть бути схвалені, однак для цього, за його словами, необхідні якісь значні події. "Це може бути у випадку, якщо відбудеться ще щось схоже на падіння малазійського літака, якесь очевидне насильство, різанина. Я не виключаю нічого", - сказав Меррітт.

Друзі Європи Джиль Меррітт
Генеральний секретар дослідницького центру "Друзі Європи" Джиль МеррітФото: DW/V. Over

Контроль за поставками та використанням зброї

Директор Варшавського бюро Німецького фонду Маршалла Міхал Барановській згоден з колегою в оцінках побоювань серед європейських політиків. Разом з тим він переконаний, що час для постачання зброї Києву вже настав. "Стурбованість походить від оцінки, що надання допомоги Україні може призвести до подальшої ескалації. Детально підібрана військова допомога не призведе до зміни балансу, але дійсно надасть Україні необхідну підтримку", - сказав Барановській. За словами експерта, передусім потрібно говорити про оборонну зброю. "Така допомога скоріше зменшить, аніж посилить напругу в регіоні", - зазначив він.

Однією з важливих умов постачання зброї, на думку Барановського, має стати чіткий контроль за її використанням, чим могла б зайнятися НАТО - організація, яка сама не має власної зброї для надання допомоги третім країнам.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою