Перша зустріч депутатів ВР і Європарламенту після Майдану

Нинішнє засідання стане першим в оновленому складі - після парламентських виборів в Україні депутати Європарламенту та Верховної Ради ще не збиралися. Пауза у міжпарламентській співпраці неабияк затягнулася: останнє засідання Комітету міжпарламентського співробітництва відбулося ще у жовтні 2013 року в Києві - ще до того, як Київ за ініціативи тодішнього президента Віктора Януковича відмовився підписати угоду про асоціацію.

За ці півтора року дуже багато змінилося. Тож і у Києві, і в Брюсселі сподіваються на нові імпульси від міжпарламентської групи. Щоб підкреслити символізм моменту, на відкриття мають прибути голова Верховної Ради України Володимир Гройсман та президент Європарламенту Мартін Шульц. Як пояснив в інтерв'ю DW посол України при ЄС Костянтин Єлисєєв, це вже само по собі надає події непересічного статусу. "Зазвичай президент Європарламенту не бере участі в таких заходах, але цього разу, як символ солідарності і, щоб підкреслити вагу події, така участь підтверджена", - сказав він.

Війна – на першому плані

Тема бойових дій на сході України та виконання Мінських угод стане однією з найголовніших під час засідання. Їй депутати присвятять весь вечір вівторка, 24 лютого. Серед питань, внесених до порядку денного, - ситуація на Донбасі, гуманітарні проблеми, політичний розвиток в Україні, а також питання незаконної анексії Криму. "Це стане слушною нагодою для обговорення нових ініціатив з точки зору стабілізації ситуації в Україні та сприяння імплементації Мінських домовленостей і протидії агресивним планам кремлівської влади", - переконаний Єлісєєв. Посол не виключає, що депутати підніматимуть питання санкцій відносно Росії з огляду на невиконання ними Мінських угод і захоплення Дебальцевого.

Представники Верховної Ради України вже презентували документи, які вони підготували для засідання Комітету. Серед них – проекти резолюції та спільної заяви, що передбачають, зокрема, закликати Євросоюз застосувати "всі міжнародно-правові інструменти для забезпечення миру та безпеки в Україні", маючи на увазі в тому числі можливість запровадження миротворчої місії.

Крім того, в підсумкових документах планується зазначити, що вже протягом року Україна є жертвою військової агресії та експансіоністської політики Росії, в тому числі незаконної анексії Криму та неоголошеної гібридної війни.