У випадку вторгнення
24 серпня 2014 р.
Пряме вторгнення російських військ в Україну стало би "ескалацією" ситуації, але Захід не став би відповідати на це воєнними методами. Про це у неділю, 24 серпня, заявив голова комітету із закордонних справ німецького Бундестагу Норберт Реттґен. В інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk парламентар сказав, що хотів би утриматися від спекуляцій з цього приводу. Реттґен вважає, що це асиметричний конфлікт: "Путін застосовує зброю, Захід відповідає не зброєю".
Хоча, додав він, треба бути готовим до різних сценаріїв, але такий розвиток ситуації (російське вторгнення - ред.) не слугував би інтересам російського президента Володимира Путіна чи Росії в цілому, переконаний голова комітету із закордонних справ Бундестагу.
Представник Християнсько-демократичного союзу спробував проаналізувати дії Путіна щодо України. Він висловив припущення, що поведінка російського президента пояснюється двома загрозами, перед якими постала його влада: привид повторення Майдану на Красній Площі та загроза "уперше в історії втратити будь-який контроль над Україною". Попри це, Реттґен сподівається, що раціональність в Кремлі таки візьме гору.
Мета візиту Меркель
Коментуючи візит німецької канцлерки Анґели Меркель до Києва, Норберт Реттґен сказав, що поїздка мала символічне значення. По-перше, вона мала продемонструвати, що у цьому конфлікті Німеччина стоїть на боці Києва. Разом з тим, наголосив він, було важливим поговорити з українським керівництвом про необхідність "взяти ситуацію під контроль таким чином, щоб не спричиняти дій та динаміки, які б провокували Росію на подальшу ескалацію".