1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Виборча кампанія 2014

Галина Стадник, Львів24 жовтня 2014 р.

Під час поточної виборчої кампанії в Україні кандидати рідше вдаються до прямого підкупу виборців, ніж раніше. Та це не заважає їм використовувати інші, не менш маніпулятивні технології впливу.

https://p.dw.com/p/1DbBs
Рекламний плакат кандидата в народні депутати в одному з округів міста Львова
Рекламний плакат кандидата в народні депутати в одному з округів міста ЛьвоваФото: DW/Halyna Stadnyk

"Цей сертифікат дає право на безкоштовне отримання ділянки для захоронення на будь-якому з харківських міських кладовищ", - пише у своїй рекламній брошурі кандидат у депутати по одномандатному округу міста Харків Володимир Скоробагач. На ритуальні послуги для пенсіонерів кандидат також обіцяє знижку в розмірі 50 відсотків. Щоправда, згодом Скоробагач у соцмережах відхрещується від листівок.

А ось інший кандидат з Львівщини Богдан Дубневич чинить куди надійніше - він укладає угоду з виборцями, де зобов’язується у разі його обрання виконати певні потреби з благоустрою територіальної громади. Свою угоду Дубневич навіть виклав у соцмережі Facebook .

Повідомлення кандидата в депутати Богдана Дубневича у Facebook про укладені "угоди" з виборцями
Повідомлення кандидата в депутати Богдана Дубневича у Facebook про укладені "угоди" з виборцямиФото: https://www.facebook.com/Dubnevych.Bogdan

Прямий підкуп виборця, як то гроші за голос, уже не є масовим явищем, каже у коментарі DW аналітик Комітету виборців України Соломія Саврук. У порівнянні з плановими парламентськими виборами 2012 року, напередодні позачергового голосування 2014 року таких випадків стало менше. Продаж голосу спостерігачі фіксують здебільшого у східних та центральних регіонах України. А от креативу і справді побільшало. "Тут тобі і кладовища, угода з громадою, пільгові послуги у стоматолога, ремонти храмів тощо. Це все сміливо можна зараховувати до непрямого підкупу виборця. Хоча і традиційні продуктові пакети теж присутні", - зауважує Саврук.

Виборчі "жнива"

Як не дивно, але українські виборці досі купуються на обіцянки, розповідає спостерігачка громадянської мережі "ОПОРА" Ірина Швець. Більше того, за її словами, громадяни сприймають цей період як свого роду "жнива" і нерідко самі телефонують до кандидатів з проханням про допомогу. "Насправді угоди (про виконання обіцянок - Ред.) зазвичай не виконуються, але ця технологія, як не дивно, спрацьовує. Виборці брешуть самі собі, коли вважають, що депутат має подбати про фінансове забезпечення округу. Вони забувають, що депутат має писати закони", - каже Швець.

Під час поточної виборчої кампанії спостерігачі зафіксували близько восьми десятків фактів підкупу виборців кандидатами в народні депутаті. Півтора десятки з них - це розрахунок грошима, наводить статистику у коментарі DW координаторка "ОПОРи" Ольга Айвазовська. На такі злочини правоохоронці зобов’язані негайно реагувати, а держава має показово карати порушників, переконана Айвазовська. Вона також констатує, що є чимало фактів втручання у виборчий процес, які вважаються кримінальними злочинами. Йдеться, приміром, про знищення агітаційних матеріалів, напади на спостерігачів і кандидатів, чорний піар - обливання брудом опонентів у рекламних роликах.

Агітаційні намети політичних партій на вулицях Львова
Агітаційні намети політичних партій на вулицях ЛьвоваФото: DW/Halyna Stadnyk

Маніпуляції та програмні казуси

А ще кандидати часто вдаються до маніпуляцій з брендами розкручених, рейтингових політичних сил, каже координаторка "ОПОРи". "Йдеться про одномандатні округи, де мажоритарники використовують гасла, символіку партій, напряму говорять, що вони від тієї чи іншої сили, але насправді це не так", - пояснює вона. Приміром, на одному з округів Львівщини є одразу три кандидати, кожен з яких переконує виборця, що партія "Блок Петра Порошенка" підтримує саме його. У такий спосіб кандидати фактично вводять виборця в оману, а все тому, що багато виборців не знають кандидатів-одномандатників, зауважує Айвазовська. Зрештою, вони здебільшого також не читають програм кандидатів, каже вона.

Утім, своїх програм, за словами координаторки "ОПОРи", часом не читають і самі кандидати. "Вони їх і не пишуть, бо не збираються виконувати. Програми списують з попередніх виборів або переписують в опонентів. Змістова складова кампанії є дуже проблемною", - розповідає Айвазовська. Тому, за її словами, трапляються кумедні випадки, коли в програмі розповідається щось від імені жінки, а кандидат, якому вона належить, чоловік. Іще один такий приклад - випадок, коли програма повністю дублює рекомендації міністерства освіти і науки за 2004 рік, каже Айвазовська.

"Фронтова" кампанія

Разом з тим, абсолютно новим трендом під час поточної виборчої кампанії є допомога силовикам та добровольцям, які беруть участь у Антитерористичній операції (АТО) на Донбасі. Кандидати навипередки демонструють свою матеріальну підтримку фронту, а відео з передачі гуманітарної допомоги постраждалим та поїздок у зону бойових дій використовують у своїх рекламних роликах, зауважують експерти. "У цій виборчій кампанії ми вперше стикаємося зі спекулятивним використанням військової ситуації в країні, з апелюванням до емоцій людей", - каже аналітик КВУ Соломія Саврук. Ця технологія не є "брудною" у класичному розумінні слова, але при цьому є доволі аморальною і маніпулятивною, зауважує вона.

Приклад "чорного піару" на одному з рекламних плакатів у Львові
Приклад "чорного піару" на одному з рекламних плакатів у ЛьвовіФото: DW/Halyna Stadnyk
Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою