1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Причини трагедії MH17: перевірка версій

27 квітня 2015 р.

У мережі поширюються суперечливі версії щодо причин загибелі рейсу MH17. Провідним ЗМІ закидають, що вони ігнорують деякі теорії. Журналісти німецьких телеканалів WDR, NDR та газети Süddeutsche Zeitung перевірили факти.

https://p.dw.com/p/1FEDr
Місце падіння MH17
Місце падіння MH17Фото: correctiv.org

Теза 1: Відсутні докази того, що боїнг було збито ракетою системи "Бук".

Нині докази збирає міжнародна група експертів з Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. Вірно те, що ця група експертів поки що не оприлюднила результатів роботи (станом на 22 квітня 2015 року). Насправді ж чимало ознак того, що ракетно-зенітна система типу "Бук" була розташована на підконтрольній сепаратистам території, та на те, що ракета запущена саме звідти.

Звернення щодо пошуку свідків нідерландської поліції

Фото- та відеоматеріали в інтернеті, почасти з українських ресурсів, які зібрала група експертів інтернет-ресурсу Bellingcat, ми перевірили на місці інциденту. Місця знахідок, поза сумнівом, збігаються та співпадають з вказаними у повідомленнях в російській соціальній мережі "ВКонтакте", а також у соціальній мережі Twitter. Крім того, журналісти бачили систему "Бук" 17 липня 2014 року у Сніжному та Донецьку. Немає підстав вважати, що ця система "Бук" знаходилася у місцях з фото- та відеоматеріалів в інший день, ніж 17 липня 2014 року, адже всі повідомлення в соціальних мережах з'явилися саме в цей день, або згодом.

Результати розслідування інтернет-ресурсу Bellingcat

На двох фотографіях мешканця Тореза видно сліди диму, які відповідають тим, що залишає за собою ракета системи "Бук" після вистрілу. Мешканці сіл поблизу Сніжного у розмові з журналістами телеканалів WDR, NDR та газети Süddeutsche Zeitung стверджують, що 17 липня 2014 року чули потужний удар, а згодом свистячий звук. Крім того, на хвилях популярного аудіоканалу Zello 17 липня 2014 року також велися розмови про запуск ракети. Щоправда, тоді у цьому регіоні тривали запеклі бої, тому вибухи лунали часто.

Сліди диму
Сліди димуФото: privat

Чимало вказує на те, що ймовірний запуск ракети був здійснений з поля на південь від Сніжного. На одному з відео видно зенітно-ракетний комплекс "Бук", який рухається на гусеницях з міста у південному напрямку, у бік підозрюваного поля. Відстань, яку "Бук" може проїхати на гусеницях, обмежена. Свідчення мешканців вказують на зазначений напрямок, так само як сліди диму на фотографії. На знімках з супутника видно, що частина поля у дні між 16 та 20 липня 2014 року (трагедія сталася 17 липня 2014) була або спалена або зорана. У телефонних розмовах між представниками сепаратистів, які перехопили українські спецслужби, зазначається, що система "Бук" мала бути доставлена у Первомайське. Загалом, Первомайське та Первомайський - два села, які розташовані безпосередньо біля військового контрольно-пропускного пункту. Команда міжнародних експертів, що розслідують обставини трагедії, вважає щонайменше частину прослуханих телефонних розмов достовірною.

Сліди гусениць
Сліди гусеницьФото: WDR/von Osten

Навіть якщо остаточного доказу запуску ракети може не бути, десятки доказів зрештою дають підстави дійти саме такого висновку.

Теза 2: Навіть якщо й була система "Бук", вона могла належати українській армії або бути запущеною українською стороною.

29 червня 2014 року був здійснений напад на базу протиракетної оборони української армії в Донецьку. У колах військових стверджують, що при цьому було покинуто одну чи дві системи "Бук". Українська армія заявляє, що їх знищили. Підтвердження такої версії з незалежних джерел - відсутнє. Під час нашого візиту на початку березня база була повністю зруйнована. Жодних бойових машин на місці не було знайдено. У Федеральній розвідувальній службі Німеччини в жовтні допускали, що український "Бук" міг потрапити до рук сепаратистів. Зараз німецька спецслужба, очевидно, відкидає цю версію. Журналісти у розмовах з місцевими мешканцями не змогли знайти підтвердження іншій тезі російської сторони про те, що українські системи "Бук" переміщувалась приблизно в день трагедії. Крім того, з українського боку аргументують, що застосування ракети типу "земля-повітря" не мало б сенсу для України, адже вони не мали потреби нейтралізувати цілі у повітряному просторі: бойовики не мали у своєму розпорядженні літаків.

Журналісти поблизу бази протиракетної оборони української армії в Донецьку
Журналісти поблизу бази протиракетної оборони української армії в ДонецькуФото: WDR/von Osten

Отже, наразі немає достовірних доказів на підтвердження версії про те, що ракета була запущена з системи "Бук" українською армією. Те, що сепаратисти оволоділи системою "Бук", яка належала українській армії, теоретично можливо. Утім, дані журналістського розслідування вказують на те, що ця версія - радше малоймовірна.

Теза 3: Доведено, що український штурмовик Су-25 збив Боїнг 777.

Прихильники цієї версії вказують здебільшого на форми отворів від пострілів на залишках літака, які вони проаналізували, послуговуючись фотографіями з інтернету. Спілка інженерів Росії також підтверджує цю версію. А в російському міністерстві оборони влітку стверджували, що український військовий літак був зафіксований поблизу боїнга MH17. Але з розмов з низкою експертів, у тому числі російських, випливає, що ця теза не відповідає дійсності. Про це говорять і двоє колишніх співробітників фірми, яка розробила військовий літак Су-25: головний конструктор Володимир Бабак та Вадим Лукашевич, який вивчав питання руйнування літаків під час бойових зіткнень. Обидва експерти у розмові з WDR, NDR та Süddeutsche Zeitung заявляють про те, що Су-25 не міг стріляти на висоті 10 тисяч метрів й після цього уціліти. Іншим бойовим літакам на кшталт МіГ-29 або Су-27 такий маневр, ймовірно, вдався б, але і їхні озброєння недостатньо потужні для того, щоб боїнг розпався на частини у повітрі, як це сталося у випадку з МH17. Крім того, велика територія, на якій розпорошилися залишки літака, та різко обірваний запис бортових самописців, за їхніми словами, свідчать проти версії пострілу з військового літака. Низка інших експертів, приміром, Сімон Веземан з незалежного Стокгольмського Інституту досліджень миру SIPRI, поділяють такі погляди. Отже, збити боїнг пострілом з Су-25 технічно неможливо.

МН17 збито не з військового літака - матеріал WDR

Теза 4: Україні слід було закрити повітряний простір.

За три дні до трагедії МH17, 14 липня 2014 року, у небі над Сходом України було збито військовий транспортний літак типу "Антонов Ан-26", який летів на висоті понад 6 тисяч метрів. З початку конфлікту жоден український літак не був збитий на такій великій висоті. Безперечно, у мішені на висоті 6 тисяч метрів неможливо влучити з маленьких ракетних установок, так би мовити, з плеча. Таким чином збиття Ан-26 свідчить про те, що або ракети типу "земля-повітря" були у розпорядженні сепаратистів, або його збили ракетою "повітря-повітря" з російського літака. Під час засідання 14 липня 2014 року у Києві про таке положення справ розповіли у тому числі й західним дипломатам. Для військових експертів на кшталт Сімона Веземана зі Стокгольмського інституту досліджень миру SIPRI очевидно, що майже всі системи озброєнь, які можуть збити літак на висоті 6 тисяч метрів, у стані збити й літак на висоті від 10 до 12 тисяч метрів.

Літак АН-26 (фото з архіву)
Літак АН-26 (фото з архіву)Фото: Hoang Dinh Nam/AFP/Getty Images

Незадовго після збиття Ан-26 Україна оголосила про закриття повітряного простору, однак лише до висоти 9 750 метрів, тобто дещо меншої від тієї, на якій міжнародні пасажирські літаки зазвичай здійснюють польоти - від 10 до 12 тисяч метрів. Адвокат з міжнародного повітряного права, професор Ельмар Ґімулла вважає таке рішення помилковим. "Якщо Ан-26 був збитий з землі, то рішення було хибним: це ніби припущення, що ракети долітають лише до висоти 9 750 метрів, а потім розвертаються. Це, звісно, не так. Чимало ракет летять значно вище. В іншому випадку, якщо йдеться про ракету іншого літака, то також зрозуміло: літак, який технічно спроможний летіти на висоті 9 750 метрів та здійснювати постріли, здатен зробити те саме на дещо більшій висоті". Тож Ґімулла переконаний: Україна мала б закрити повітряний простір. Тому він позивається з українською державою в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ).

Родичі загиблих рейсу МН17: слідство триває, а час зупинився 17 липня 2014

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій