1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Китай переслідує своїх студентів за кордоном - AI

Андреа Грунау
14 травня 2024 р.

"Мені страшно в моєму кампусі" - Amnesty International у своїй доповіді повідомляє про репресії з боку китайської влади щодо студентів із Китаю та Гонконгу, які навчаються на Заході.

https://p.dw.com/p/4fqE1
Учасники акції на підтримку свободи слова і демократії в Китаї перед посольством КНР у Берліні, грудень 2022 року
Демонстрація на підтримку свободи слова і демократії в Китаї перед посольством КНР у Берліні, грудень 2022 рокуФото: Omer Messinger/Getty Images

Студентів із Китаю та Гонконгу (спеціальний адміністративний район КНР. - Ред.), які навчаються в європейських або північноамериканських університетах, і уряди їхніх країн географічно розділяють тисячі кілометрів. Далеко і водночас загрозливо близько. Роуен (ім'я змінено) ділиться з міжнародною правозахисною організацією Amnesty International повідомленням, що дійшло до неї: "За тобою стежать. Хоча ми (влада КНР. - Ред.) перебуваємо на іншому кінці планети, ми можемо до вас дістатися".

Роуен - одна з 32 осіб (серед них 12 - з Гонконгу), яких Amnesty International детально проінтерв'ювала під час підготовки доповіді "Мені страшно в моєму кампусі". Щоб задокументувати репресії з боку Китаю в зарубіжних університетах, організація поговорила з китайськими студентами у восьми країнах: у Бельгії, Німеччині, Франції, Великобританії, Нідерландах, Швейцарії, Канаді та США. Імена всіх співрозмовників та університетів не називаються, щоб захистити опитаних студентів.

Погрози на адресу сімей, які перебувають у Китаї

Роуен розповіла AI, що за місцем її навчання брала участь у пам'ятних заходах, присвячених бійні на пекінській площі Тяньаньмень. Вшанування пам'яті загиблих під час кривавого придушення демократичних протестів у центрі Пекіна 4 червня 1989 року заборонене в Китаї та Гонконзі. Лише за кілька годин батько дівчини зв'язався з нею з Китаю і повідомив, що співробітники служби безпеки сказали йому заборонити своїй доньці брати участь у заходах за кордоном, які можуть зашкодити репутації КНР у світі. При цьому Роуен нікому не називала свого імені і ніде не говорила про свою участь в акції.

Читайте також: Сі Цзіньпін в Європі: складний діалог

DW також поспілкувалася з китайськими студентами, які навчаються в Європі. Перед нещодавнім візитом голови КНР Сі Цзіньпіна до Парижа, розповів Юнчже (ім'я змінено), влада країни погрожувала тим, хто хотів організувати демонстрації, та відвідала в Китаї їхні сім'ї. Таке, за його словами, трапляється часто.

Голова КНР Сі Цзіньпін і президент Франції Еммануель Макрон потискають руку в Парижі, 6 травня 2024 року
Голова КНР Сі Цзіньпін і президент Франції Еммануель Макрон під час переговорів у Парижі, 6 травня 2024 рокуФото: Gonzalo Fuentes/REUTERS

"Ваше право на свободу вираження думок за кордоном є неприйнятним" - це повідомлення, зазначає Юнчже, отримують не тільки ті, кого воно безпосередньо стосується: "Хоч би де ви перебували, в Німеччині, Франції чи деінде, від китайської системи стеження нікуди не дітися".

Члени родин студентів, які живуть у Китаї, також перебувають під загрозою, вказує в інтерв'ю DW Тереза Берґман (Theresa Bergmann), експертка з Азії в німецькому відділенні Amnesty International. "Наприклад, погрожують конфіскувати паспорти, позбавити роботи, скоротити пенсії або обмежити можливості отримання освіти, якщо студенти продовжать свою діяльність за кордоном", - пояснює експерт. Для неї зв'язок із владою в цьому разі очевидний: "Ці спроби залякування походять від урядових чиновників у самому Китаї".

Схожі заяви про репресії з боку китайської влади

Це лише поодинокі випадки? Багато студентів з Китаю та Гонконгу, які здобувають освіту за кордоном, живуть там у страху перед залякуванням і стеженням, повідомляє Amnesty International. Китайська і гонконзька влада намагається перешкодити їм обговорювати чутливі питання.

Крім пам'ятних заходів у зв'язку з роковинами трагедії на Тяньаньмень, йдеться про прояв солідарності з демократичним рухом у Гонконзі або протестами в Китаї 2022 року, коли люди, виходячи на вулиці з чистими білими аркушами паперу, висловлювали в такий спосіб свою незгоду з жорсткими антикоронавірусними заходами й обмеженням свободи слова. AI висловила звинувачення на адресу влади КНР і Гонконгу. "Ми не отримали жодної відповіді з материкового Китаю", - нарікає Тереза Берґман, додаючи, що з Гонконгу прийшло "свого роду спростування".

Торонто, червень 2016 року. Багато років китайці за кордоном вшановують пам'ять загиблих під час придушення демократичних протестів на площі Тяньаньмень у Пекіні 4 червня 1989 року
Торонто, червень 2016 року. Багато років китайці за кордоном вшановують пам'ять загиблих під час придушення демократичних протестів на площі Тяньаньмень у Пекіні 4 червня 1989 рокуФото: Arindam Shivaani/NurPhoto/picture alliance

Експертка підкреслює, що студенти є особливо вразливою групою через їхній статус перебування за кордоном і фінансове становище. При цьому, за її висловом, AI не може говорити за всіх приблизно 900 тисяч студентів із КНР, які навчаються за кордоном. Однак, уточнила Берґман, впадає у вічі, що висловлювання про репресії були схожими в різних країнах і збігалися з раніше відомими випадками.

2021 року правозахисна організація Human Rights Watch документально підтвердила, що китайські студенти в Австралії піддавалися стеженню і погрозам з боку влади КНР. У 2022 році правозахисна організація Safeguard Defender розповіла про нелегальні китайські поліцейські дільниці за кордоном, співробітники яких вживають заходів проти критично налаштованих співгромадян. Пекін відкинув це звинувачення. Однак кілька країн вжили заходів проти підозрілих осіб із Китаю.

2023 року DW і дослідницька платформа Correctiv повідомили про те, що китайська влада пильно стежить за стипендіатами Китайської ради зі стипендій (CSC) у Німеччині та не дає їм змоги робити критичні заяви.

WeChat: онлайн-стеження за студентами за кордоном

"Студентка, яка брала участь в акції протесту, а потім зробила селфі перед посольством КНР, повідомила, що за нею стежили по дорозі від посольства до метро", - описує Тереза Берґман один з інцидентів, що трапилися в Німеччині. Коли людей переслідують або фотографують під час акцій протесту, не завжди можна відстежити, що ті особи, які цим займаються, діють від імені китайської влади, визнає Берґман.

Смартфон на тлі прапорів США та Китаю, на якому відкрито застосунок WeChat
Китайські студенти, які навчаються за кордоном, щоб підтримувати зв'язок зі своєю країною, користуються такими застосунками, як WeChatФото: Andre M. Chang/ZUMA Wire/picture alliance

За її оцінкою, дуже важливу роль відіграє онлайн-стеження. WeChat вважається китайським мобільним суперзастосунком, який передає дані уряду: "У нас є випадки, коли акаунти в WeChat були закриті або контент заблокований, тому що люди відкрито висловлювалися про протести". AI говорить про "Великий китайський фаєрвол". Під час спілкування з родичами і друзями в Китаї студенти використовують схвалені державою мобільні застосунки, такі як WeChat, які схильні до стеження.

Страх, стрес, ізоляція

Стеження і залякування викликають страх у студентів з Китаю і Гонконгу, які перебувають за кордоном, стверджує Amnesty International. Це призводить до психологічного стресу і навіть депресії. "Я звернувся по допомогу до університетської служби психологічного консультування, коли в мене виникли психологічні проблеми, але там погано розуміли китайський контекст і не змогли надати ефективну підтримку", - розповів DW студент Сіньдунчже (ім'я змінено).

Експертка з питань Азії у німецькому відділенні Amnesty International Тереза Берґман
Тереза БерґманФото: Sarah Eick

Деякі китайські студенти припинили будь-які контакти зі своїми сім'ями, щоб захистити їх, каже Тереза Берґман. Майже половина опитаних АІ заявили, що бояться повертатися додому. Шестеро з них хотіли попросити притулку в країні, де навчаються.

Студенти наражають себе на цензуру та ізолюють, продовжує Берґман. Вони не впевнені, що можуть довіряти іншим китайським студентам і що ті не донесуть на них владі: "Це можливо, наприклад, у Гонконзі, відповідно до закону про безпеку. Наразі там існує гаряча лінія, за якою можна безпосередньо повідомити про осіб, підозрюваних у порушенні цього закону".

Заклики Amnesty International до Пекіна

Amnesty International закликає Китай і Гонконг припинити всі форми репресій щодо китайських студентів, які здобувають освіту за кордоном, а також змінити закони, що обмежують їхні права.

Важливу роль, на думку правозахисників, відіграють заходи, яких вживають університети та уряди західних країн. AI надіслала запити до 55 університетів і отримала 24 відповіді. Є перші ознаки того, що проблему визнають, проте загалом ще багато чого потрібно надолужити, вважає Берґман.

Генеральна секретарка німецького відділення Amnesty International Юлія Духров
Юлія ДухровФото: Sarah Eick

Amnesty International закликає створити в університетах і на державному рівні центри зі збору інформації про потенційні випадки тиску на китайських студентів з боку влади КНР. На думку правозахисників, в університетах має бути організовано психологічну підтримку, консультування та фінансову допомогу постраждалим.

Звертаючись до уряду ФРН, Юлія Духров (Julia Duchrow), генеральна секретарка німецького відділення AI, підкреслює: "Німеччина зобов'язана захищати іноземних студентів". За її висловом, уряд має вжити конкретних заходів, щоб боротися з атмосферою страху серед китайських студентів.

Надія на те, що Китай стане більш демократичним

"Ми всі намагаємося за кордоном крок за кроком насолоджуватися нашою так важко завойованою свободою", - ділиться Юнчже. Незважаючи на особисті ризики, китайські студенти, такі як він, не втрачають надії зробити Китай більш демократичним. "Я зосереджуся на питаннях прав людини і сподіваюся, що моя країна зміниться на краще", - каже Юнчже. За його словами, багато хто думає так само: "Це надає мені мужності".

Чи готовий Тайвань до можливої війни з Китаєм?